19:30 24.03.2011 | Все новости раздела "Народная партия"
Виступ народного депутата України фракції Народної Партії С.М. Терещука на парламентських слуханнях «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації» 23.03.2011 р.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Мабуть, сьогодні немає в Україні людей, які байдуже поставилися б до тієї проблеми, до того питання, яке ми сьогодні обговорюємо. Це хвилює кожну людину, бо в Конституції України записано, що земля – національне багатство. І що завтра буде з продуктами харчування, що буде з землею, з її надрами, хвилює і сільських, і міських жителів.
Хвилює це питання і тих, хто має земельні паї. І давайте не будемо лукавити, давайте будемо чесними: значна частина людей хоче продати земельні паї. Є закони економіки. Отримувати за гектар навіть 2 центнери зерна, 3, і продати пай за 15 тисяч грн. і покласти гроші на депозит під 10-15 відсотків – ви можете самі порахувати. Дозвольте, дозвольте я завершу. Хвилює це питання і тих, хто сьогодні користується землею. Тому що значна частина людей купила сьогодні високопродуктивну техніку, внесла інвестиції у ферми і не знає, що завтра буде, якщо землю порвуть на шматки. І ці люди сьогодні хвилюються, що буде завтра. Хвилюються і сільські голови, тому що не знають, як будуть розвиватися сільські громади.
Проблем безліч, дуже багато проблем. І за 20 років ми далі й далі заходимо у глухий кут, але вихід потрібно шукати і з цієї ситуації. Ринок землі складний сам по собі, але ми повинні усвідомлювати ті ризики, які можуть бути.
Перший ризик. Якщо навіть буде ринок землі, прийдуть сюди гроші, буде величезна інфляція. В одному селі біля Києва, де 3 роки тому незаконно продали земельні паї, всі їздили на джипах, з магнітофонами. Сьогодні нема джипів – джипи з'їздилися, штани, джинси порвалися, і сьогодні люди без нічого залишилися. Це величезна проблема. Що, якщо на ринок прийде 50-100 мільйонів не зв'язаних грошей? Це інфляція.
Величезна проблема сьогодні, шановні друзі, і для тих, хто користується землею. Ви знаєте, найкраще було б, щоб не було ринку землі. Це найкраще було б. Але вже ми підійшли до того. Є Конституція України, яка гарантує право власності. І я дуже боюся, щоб не проснулися ви, керівники, ті, хто працює на землі, через кілька років, через рік, через місяць, а тут – ринок землі, а ми не готові до цього. Ми у Верховній Раді України внесли законопроект, який передбачав мораторій до 2015 року. І що вийшло? Нічого. Верховна Рада не підтримала. Мораторій може закінчитись.
Тому, розуміючи, що це величезна проблема, що краще, щоб була земля державна, давайте будемо говорити про те, що ми сьогодні повинні зробити. Що ми можемо зробити, щоб в Україні врешті-решт не утворились латифундії. Давайте ми поставимо питання, що ми ставимо за ідеологічну основу проведення реформи. Чи щоб багаті стали ще багатшими, чи щоб утворились латифундії? Чи, можливо, щоб ви, ті, хто працює на землі, й далі господарювали? Щоб залишилось українське село. Постсоціалістичні країни пройшли цей етап і всі зробили помилки, і зараз дуже важко повернутися у такий первісний стан.
Ми, принаймні мої колеги з Народної Партії, ми свідомі того, що потрібно зробити все, щоб у якійсь мірі відкласти поки ринок землі. Але просто відкладання ринку землі нічого не вирішить, уже відкладають 10 років. Давайте ми поставимо за мету справді зробити ті кроки, які дадуть можливість зберегти українське село і зберегти виробника.
Перше, треба сьогодні зробити плани землеустрою в кожному населеному пункті. Сталося так, що кладовище немає де розмістити, в поспіху розпаювали землю. Давайте ми подивимося, яку землю потрібно вивести з обороту, залуження зробити, заліснення. Для цього є всі підстави і є законодавча база. Давайте ми подумаємо про те, чи зможе держава купити одночасно цю землю? Ні, бо не знайдуться такі гроші, не можуть повернути сьогодні 100 мільярдів людям за вклади.
Тому давайте ми скажемо, що в цій ситуації потрібно зробити. Держава повинна створити спеціалізовану державну установу, яка на перших порах забере землі резерву, запасу, відмерлі паї, для того, щоб можна було сконцентрувати ці землі у державних руках. Хай на перших порах ця установа купує землі, але для цього потрібні фінанси. Банк, земельний банк – це не фінансова установа, це інструмент реалізації програми. Гроші держава повинна видати у вигляді погашення відсотків за кредити якомусь уповноваженому банку. Є у нас інші державні банки. З тим розрахунком, щоб ви, хто працює на землі, могли отримати у майбутньому якийсь ресурс і купити землю.
Ми вносимо пропозицію. Давайте ми сьогодні введемо таке поняття, як неподільні суспільні масиви, щоб не розірвали оті клітки по 100 гектарів. Сьогодні можна зруйнувати будь-яке господарство. Ці клітки повинні по 100 гектарів залишитися, щоб ними могли користуватися.
Давайте ми сьогодні введемо обмеження на користування землею однією структурою. Вона повинна окреслюватися рамками сільської ради, а не орендувати сьогодні сотні тисяч гектарів землі. У кожному селі повинні бути одна-дві структури, які орендують землю, утримують інфраструктуру, сплачують податки, створюють робочі місця. Ми повинні говорити тут, щоб не допустити ті помилки, які допустили інші, які ми не повинні допустити, а не ту показати, що ні. Давайте шукати вихід. Пропонуйте нам, бо нам, в кінці кінців, сидіти у залі і голосувати за ці законопроекти. Ми хочемо почути вас, конструктивні пропозиції. Дякую.
Обсудить новость на Форуме