14:15 17.03.2011 | Все новости раздела "Народная партия"
Виступ народного депутата України М.Х. Шершуна на парламентських слуханнях „Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи” 16.03.2011 р.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні учасники парламентських слухань! За 25 років, що минули з часу чорнобильського вибуху, всі ми переконалися, що чорнобильські проблеми самі по собі не зникають, а забруднені території не стають безпечними. Для цього мають бути фінансові, наукові та організаційні зусилля на державному рівні.
А що ж ми маємо на сьогодні? В державі немає єдиного центрального органу, який за це відповідає, про що я завжди говорю на кожних парламентських слуханнях. Розпорошеність ресурсів та відповідальності по різних міністерствах, як наслідок вирішення чорнобильських проблем, звелося виключно до ведення статистики. Дієву систему державного управління в цій сфері, насамперед на місцях, практично розформовано.
Вважаю, що настав час у розвиток адміністративної реформи створити єдиний, управлінський центр розв’язання чорнобильських проблем, поставити перед ним чіткі завдання і терміни, по закінченню яких спитати.
Я підтримую Сергія Рижука, що сьогодні найважливіше питання – це відродження радіоактивно забруднених територій, стимулювання їх розвитку, підвищення інвестиційної привабливості. Давно потрібно було розпочати відроджувати забруднені території і повертати їх до повноцінного життя. Але заради цього здійснювати механічне переведення у розряд чистих значної кількості територій категорично не можна, робити це треба науково обґрунтовано, зважено, з урахуванням інтересів людей та пропозицій місцевої влади.
А ми дійшли до того, що чорнобильська ситуація на забруднених територіях уже навіть не моніториться. Впродовж останніх двох років дозиметрична паспортизація населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, взагалі не здійснювалася і кошти на це не виділялися, мабуть, маючи на увазі, що матінка природа вже сама навела порядок. Але ж через 25 років після аварії в Україні залишаються майже сотні населених пунктів, де паспортні дози опромінення або вміст радіонуклідів у продуктах місцевого виробництва перевищують визначені допустимі норми. І що прикро, що люди в більшості навіть не знають про це.
Наприклад, в окремих населених пунктах Рівненської області дози внутрішнього опромінення дітей лише за рахунок споживання забрудненого молока сягають рівнів, які перевищують, значно перевищують допустимі норми. І при цьому останнім часом нас намагаються переконати, що у чорнобильців культивується синдром жертви і приреченості, з чим я категорично погодитися не можу. Ще у 2006 році я, разом з моїм колегою О.Зарубінським із фракції Народної Партії, був автором законопроекту про загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених територіях. Закон Верховна Рада ухвалила, але тодішній Президент наклав на нього вето, аргументуючи тим, що неможливо врахувати її завдання, показники та заходи під час розроблення проекту державного бюджету України, це була величезна помилка. Закон чітко регламентував протирадіаційні заходи у сільськогосподарському виробництві, відкривав дорогу отриманню радіологічно безпечної продукції, посилював захист населення, давав можливість економічно і соціально розвивати території, а також створювати нові робочі місця.
Тому сьогодні я, користуючись цією трибуною, звертаюсь до Прем’єр-міністра. Миколо Яновичу, внесіть до парламенту загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених територіях та комплексної реабілітації і підкріпіть її реальними коштами. Я готовий і сьогодні брати участь у цій роботі, повірте, тільки впевненими діями та спільними зусиллями ми з часом зможемо стерти з частини нашої України тавро чорнобильської зони і в цьому нас чорнобильці підтримують. Але є й інший негативний приклад, це законопроект 7562, який зводить нанівець навіть ті, ще існуючі невеликі соціальні гарантії. Чорнобильці рішуче виступають проти його прийняття, і фракція Народної Партії також рішуче виступає проти прийняття цього законопроекту.
Я не хотів би, щоб мене звинуватили в нагнітанні психологічної напруженості, але впевнений, що законодавчо неможливо скасувати саму Чорнобильську катастрофу, її неможливо стерти з пам’яті людей, неможливо відмінити поняття "постраждалий", "катастрофа", "зони", як багатьом хочеться. Заслужені прокляття посиплються безперервним потоком, цього допустити неможна.
І ще одне. З огляду на ситуацію, що відбувається на атомних електростанція в Японії, хотів би наголосити на необхідності посилення заходів безпеки на діючих українських АЕС, дотримання вимог, норм правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
Обсудить новость на Форуме