22:30 29.11.2013 | Все новости раздела "Народная партия"
„Вільнюський саміт – лише черговий етап нашого руху, нашого розвитку”
Недільний Майдан був наймасовішим з 2004-го року. Люди йшли висловлювати свою громадянську позицію щодо майбутнього держави. Саме це – майбутнє – стало об’єднавчим фактором, здатним вивести на вулиці десятки, а то й сотні тисяч людей. Саме це піднесення хотіли швидко використати представники різних партій у своїх вузькополітичних цілях. Коли колона маніфестантів, яка в певний час здавалася нескінченною, заповнювала Європейську площу столиці, в деяких лідерів опозиції від неочікуваного приємного потрясіння просто „рвонуло дах”. Так, зокрема, баптистський пастор і за сумісництвом один з лідерів „Батьківщини” Олександр Турчинов почав натужно закликати своїх „братів у Христі” до блокади держустанов та інших дій, які могли б призвести до масового побоїща. На щастя, народ укотре виявився мудрішим від своїх поводирів і в цілому не піддався на сумнівні заклики новоявленого «попа Гапона». Та декілька сутичок між протестувальниками та силовиками, на жаль, відбулися. Що це, ознаки бунту, передреволюційного стану чи просто вияв громадянської непокори – запитую у філософа та громадського діяча Сергія Дацюка.
- Гадаю, це був не бунт, а саме громадянська непокора, бо не партії організували цей Майдан, вони просто долучилися до нього. І в цьому є принципова різниця між 2004-м роком, коли протестна акція була організована саме партією, представники якої стояли на трибуні й закликали до перегляду результатів виборів. Цього ж разу, незалежно від закликів як провладних, так і опозиційних сил, люди зібралися не під партійні гасла, а під ідею європейської орієнтації.
- Чи може стати євроінтеграція якщо не національною, то хоча б такою собі об’єднавчою ідеєю?
- На це питання важко дати однозначну відповідь. Хоча європейська ідея багатьом до душі, не слід забувати, що її схвально сприймають далеко не всі громадяни України. У цьому сенсі я був би дуже обережний у тому, щоб назвати європейську ідею об’єднавчою, бо вона так само може бути й розкольницькою. Потрібно дуже багато мудрості для того, щоб спокійно, поступово, але впевнено рухатися по цьому шляху. Я взагалі б не говорив, що якась геополітична ідея може об’єднати всю країну. Швидше – ні. Тому з цим треба бути дуже обережним.
- З чого може початися процес справжнього національного порозуміння та єднання?
Повний текст інтерв”ю читайте в наступному номері тижневика „Народна”.
Обсудить новость на Форуме