21:30 20.08.2013 | Все новости раздела "Народная партия"

Україна потрібна землянам як житниця

Скажу відразу -  хліб для землян важливий не менш ніж енергоносії разом узяті. Потреба у ньому і зараз на планеті надзвичайно відчутна. І якщо неосвоєних, але відомих джерел енергії на землі і в космосі багато, то хліба без природного вирощування зерна просто бути  не може. Словом, хліб для людей в усьому голова.

На розв’язанні цієї глобальної світової проблеми зосереджені зусилля науковців, практиків, багатьох державних структур. Уже сьогодні на окремих континентах планети хліб не тільки дефіцит – через його нестачу  голодають  мільйони людей. У подоланні цієї біди Україна може зайняти одне із провідних місць у світовій спільноті. За підрахунками вчених вона могла б прогодувати 200 млн. людей. Але для цього потрібно як мінімум подвоїти валовий збір зернових культур за рахунок інтенсивних факторів.

Так склалося у моєму житті, що цією проблемою мені довелося займатися практично з початку своєї трудової діяльності. Уже у 80-ті, а особливо у 90-ті роки минулого століття в Україну прийшли інтенсивні технології вирощування пшениці, кукурудзи, цукрового буряка. Як молодому спеціалісту мені треба було їх освоїти. Спочатку у відомому колгоспі «Здобуток Жовтня», що на Тальнівщині, а згодом у новоствореній насіннєвій фірмі «Маїс» , яка по суті стала піонером у центральній Україні з вирощування гібридного насіння кукурудзи на основі світових сучасних технологій. Цей досвід потім намагався поширити на посаді заступника голови облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу

На Черкащині тоді насамперед основна увага приділялась вирощуванню пшениці. В той же час недооцінювались вже переосмислені у світі можливості кукурудзи. Скажімо, наприкінці 90-их років  у структурі зернових культур кукурудза, за площею посіву, у структурі валових зборів зерна займала 10-15 відсотків, а її урожайність тільки в окремі роки досягала 40 центнерів. Цю тенденцію потрібно було переламати. І найперше у свідомості господарників, причому не адміністративними методами, а шляхом переконання та вивчення досвіду. Якраз перепідготовка кадрів  і стала пріоритетом обласної і районних держадміністрацій. Як наслідок, площа посівів кукурудзи вже у 2000 році збільшилась, а урожайність майже досягла 50 центнерів . В подальшому реалізація розробленої програми нарощування валових зборів зерна кукурудзи принесла ще більш вагомі результати. Уже в минулому не зовсім сприятливому за кліматичними умовами році на площі 278 тис. гектарів сільгосппідприємства зібрали 1, 8 млн. тонн зерна кукурудзи, при середній урожайності  67 центнерів. Завдяки цьому в області у всіх категоріях господарств вирощено 3,3 млн. тонн зерна. У нинішньому році площі під кукурудзу зросли ще на 30 тисяч гектарів. Як і раніше, так і тепер Черкащина займає провідні позиції у зерновиробництві України.

Агропромислова компанія «Маїс» продовжує пошук нарощування продуктивних можливостей кукурудзи з урахуванням різних факторів, у тому числі негативного впливу глобального потепління. З цією метою створили власний селекційний центр, нарощуємо потужності заводу з переробки т а збереження насіння кукурудзи, розширюємо площі насіннєвих ділянок на зрошенні, які сягають уже однієї тисячі гектарів. Тобто діяльність компанії спрямована  на забезпечення стабільного виробництва насіння кукурудзи, а також ріпаку, соняшника. На цій основі зростає довіра до «Маїсу». Свідченням цього є те, що кожний десятий гектар кукурудзи в Україні засівається нашим насінням. До речі, читачам газети буде цікаво дізнатися, що Україна за посівними площами кукурудзи займає нині третє місце у світі – після США і Китаю.

Розвиток зернового господарства , в тому числі насінництва, потребує державної підтримки. Адже всі господарники вже переконалися у тому, що хороший сорт і добре насіння – це 10 центнерів надбавки зерна на гектарі, а поєднання цього з високими технологіями – це шлях до подвоєння виробництва зерна в державі.

Найперше потрібне сприяння держави у відродженні малого і великого зрошення, підтримка тих господарств і фермерів, які впроваджують нову технологію, високопродуктивні сорти і гібриди. Не обійтись і без стимулювання з боку держави щодо експорту зерна. Адже це стало нормою в країнах – крупних його виробниках, що впливає на конкурентоспроможність нашого зерна. Серйозною проблемою є зношеність основних фондів, зернозбиральної техніки,  з-за чого втрачаємо кожний рік 5-7 млн. тонн зерна. Нам треба берегти землю для майбутнього, позбуватися засилля іноземних генномодифікованих гібридів і сортів. Бо якщо наука змінює генофонд зернових культур, то ніхто не знає, чим відповість природа на це людям. Як бачимо,  треба багато зробити, щоб Україна не тільки за площами посівів, а й реальними продажами зерна на світових ринках утвердились як одна з провідних держав у справі розв’язання продовольчої проблеми.

 

 

 

Сергій Терещук – голова Черкаської обласної організації Народної Партії, заступник голови комітету Верховної Ради України VIскликання з питань агропромислового розвитку та земельних відносин, заслужений агроном України, засновник агропромислової компанії «Маїс». 

Источник: Народная партия Украины

  Обсудить новость на Форуме