14:45 08.08.2012 | Все новости раздела "Народная партия"
Проти муру беззаконня
Скандал, що виник навколо земельних паїв у селі Пилипи Деражнянського району Хмельницької області, не припиняється тривалий час. Десятки людей, які є власниками землі, не можуть розпорядитись нею. І все через те, що свого часу необачно підписали не офіційні договори, а … практично чисті аркуші паперу.
Свою думку, чому так сталось, висловила мешканка села Пилипи Антоніна Жмурик:
- Ми були довірливими, законів не знали. От і підписали договори, в яких були записані лише наші прізвища та адреса.
Сталось це п’ять років тому, але відтоді навести порядок не тільки з документацією, а й із землею людям так і не вдалось. Хоча заради об’єктивності відзначають: перші два роки інвестор навіть видавав зерно у якості плати за паї. Однак наскільки повною була ця плата, люди не знають дотепер.
Мало того, стверджують, що ніхто навіть не повідомив людей про переоцінку землі, коли середня вартість паю у Пилипах зросла до 35 тисяч гривень. Відповідно мала б зрости і орендна плата, та цього не відбулось – стандартна плата у чотири центнери зерна за пай так і залишилась.
- А торік ще й того не могли взяти, бо в село прийшла машина не з зерном, а з якимось сміттям, - продовжує жінка. – Люди були настільки обурені, що відмовились його отримувати. Але замість того, щоб виправити ситуацію, інвестори заявили: "Не хочете цього брати, то й нічого не отримаєте взагалі". На тому вся суперечка завершилася. Але ж як це так може бути, коли не вони, а ми є власниками землі.
Побачивши, як орендарі хазяйнують на їхніх полях, частина селян вирішила розірвати з ними договори та передати землю в обробіток комусь іншому. Тим більше, що охочих працювати на цих чорноземах нині хоч відбавляй.
- Що ж це за господарі такі, коли сіяли вночі. Очевидно, боялись, щоб люди не побачили тієї роботи. А нинішніми жнивами, коли вже скрізь ріпак помолотили, на наших полях все стояв та обсипався. І горох на землю так і висипався, бо не могли зібрати, - один наперед одного розповідають люди. – Кращі поля зорють, а гірші так і залишають. Хіба це робота? Ми ж хочемо, щоб і земля даремно не пустувала, і всім від цього користь була.
Однак добитись справедливості не вдається. Ось уже майже рік частина пайовиків намагається розірвати договір оренди з одним інвестором і укласти з іншим. Але пробити мур бюрократизму та беззаконня не вдається. Вже й до районної влади звертались, і в правоохоронні органи жалілись, і заяви про бажання розірвати договір писали, але все виявилось марним. Як розірвати ці міцні обійми з орендарями не знають, бо від останніх навіть оригіналів договорів за кілька років не змогли отримати.
Майже рік тому у селі з’явився ще один охочий обробляти людські паї. Обіцяні ним умови багатьох звабили. І хто знає, можливо, насправді його робота більше влаштує місцевих жителів. Вони готові хоч сьогодні довірити йому свою землю, однак не можуть цього зробити. З одного боку, теперішні орендарі не збираються ділитись полями з будь-ким іншим. Хоча хіба вправі вони розпоряджатись майном, котре їм не належить. З іншого боку, жителі Пилипів не знаходять підтримки у місцевої влади, котра практично усунулась від вирішення їхніх проблем.
То як же бути? Хто допоможе людям повернути їхню ж землю і право розпоряджатись нею на власний розсуд? Із цими запитаннями вони звернулись до народного депутата Василя Шпака, коли той побував на зустрічі у селі.
Василь Шпак: «Ми не залишимо людей наодинці з їхньою проблемою. Тим більше, що вона надзвичайно болюча. Вже сьогодні, коли ще навіть не йдеться про продаж землі, охочих забрати її у свої руки чимало. Між інвесторами розгортаються жорсткі бої. А от справжні власники її чомусь не просто опиняються на обочині цих подій, а ще й страждають від чужої зажерливості та безгосподарності. Це нонсенс. Це перекіс усієї державної політики. Так не повинно бути.
Наразі ми відправили у Пилипи групу юристів, котрі допоможуть оформити всі необхідні заяви і документи, аби люди могли розірвати старі договори і укласти нові. Причому укладання останніх має бути здійснене таким чином, щоб права і переваги були на боці селян, а не заїжджих інвесторів.
Процес цей непростий. Люди й самі переконались, що їхня боротьба за землю триває вже не один рік. Але ми активно долучаємось до неї. Вірю, зможемо допомогти селянам належним чином оформити документи повернути їхню землю».
Ірина ПОЛЬОВА
(Хмельницька область)
Обсудить новость на Форуме