05:15 24.12.2013 | Все новости раздела "Народная партия"
Полтавщина: серед пріоритетів – якість питної води
Проблеми організації та регулювання водопостачання для забезпечення населення якісною питною водою назвати у нашій країні вирішеними можна з великою натяжкою. Здавалось би, пий – не хочу, от лише яку воду пити кожен із нас вирішує самотужки: хто керуючись турботою про власне здоров’я, а хто й наповненістю гаманця. Екологи ж економічні збитки від погіршення здоров’я населення внаслідок споживання забрудненої питної води навряд чи хто порахує. До речі, дехто з науковців вважає, що через кілька десятиліть вода буде не дешевшим товаром, аніж нафта, причому, на відміну від нафти чи газу, без води людство обійтися не зможе. Україна ж за запасами місцевих водних ресурсів вважається однією з найменш забезпечених країн у Європі…
Згідно із Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», усі ми маємо право на безпечну для здоров’я та життя питну воду. Органи ж державної виконавчої влади та місцевого самоврядування мають забезпечити жителів міст та інших населених пунктів питною водою, причому її кількість та якість за мікробіологічними, хімічними, фізико-хімічними, органолептичними, радіологічними показниками та гранично допустимими концентраціями вмісту основних органічних і неорганічних речовин повинні відповідати вимогам санітарно-гігієнічних норм і державного стандарту. Покращення забезпечення населення Полтавської області питною водою нормативної якості – мета обласної Програми «Питна вода Полтавщини на 2011-2020 рр.», яку сесія Полтавської обласної ради затвердила ще навесні 2011 року. Зазначена Програма передбачає реформування та розвиток водопровідно-каналізаційного господарства, підвищення ефективності та надійності його функціонування, поліпшення на цій основі стану здоров'я населення та оздоровлення соціально-економічної ситуації. Крім того, серед засад документу – відновлення, охорона, раціональне використання джерел питного водопостачання. Подібні документи розробили і усі райдержадміністрації та міськвиконкоми Полтавщини. А є Програма – то її треба виконувати, передбачивши відповідні видатки на покращення ситуації.
«На цей рік Програмою було передбачено виконання робіт з розвитку водопровідно-каналізаційного господарства на загальну суму 31,6 млн. грн., в т.ч. 12,7 млн. грн. з державного бюджету , 8.8 млн. грн. з місцевих бюджетів, 1.2 млн. коштів підприємств та 8.9 млн. за рахунок інших джерел, – проаналізував ситуацію на одному із засідань постійних комісій Полтавської обласної ради перший заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації Юрій Злобін. – На даний час виконано роботи на загальну суму 28,7 млн. грн., що складає 90,8% від плану, в тому числі 3,8 млн. грн. з обласного бюджету, майже 4 млн. грн. з місцевих бюджетів та 21 млн. грн. за рахунок коштів підприємств та інших джерел. Якщо ж порівнювати з минулим роком, то обсяги фінансування зменшились, освоєння коштів складає 57% від минулорічного. В тому числі в зв'язку з відсутністю фінансування за рахунок державного бюджету, затримки проплати Держказначейством та зменшення залучення кредитних коштів».
Реалізувати ж Програму цифрами та відсотками навряд чи вдасться, та на Полтавщині це розуміють, тому і розробили комплекс заходів, аби не лише втішатися звітами, а мати ще й реальне покращення полтавської води (не зважаючи на те, що вона – одна з найкращих в Україні). Серед головних завдань – охорона джерел питного водопостачання. І тут на передній план виходить приведення водоохоронних зон, господарсько-питних водозаборів, прибережних смуг гідротехнічних об'єктів до вимог чинного законодавства. Сюди ж належить і будівництво та реконструкція каналізаційно-стічних споруд. Саме ці роботи на Полтавщині здійснюють постійно, лише цьогоріч в області повністю замінено 9 км каналізаційних мереж, збудовано 5,5 км нових каналізаційних мереж і реконструйовано 24 каналізаційно-насосних станцій. До речі, у Кременчуці ці роботи виконували за рахунок залучення кредитних коштів від Світового банку.
Не останню роль для якісного забезпечення полтавців питною водою відіграє розвиток та реконструкція систем водопостачання. Забезпечення підприємств, організацій та приватних споживачів лічильниками питної води дало змогу покращити її якість за рахунок зменшення кількості підйому води зі свердловин. Скажімо, за період з 2006 року обсяг поданої до мереж водопостачання питної води скоротився на 27%! Покращити забезпечення Полтавщини питною водою мали і беручи до уваги загальнодержавну програму «Питна вода України». Перелік об’єктів, що пропонували до фінансування, був чималенький: встановлення 19 установок доочищення води для питних потреб в закладах соціальної сфери, реконструкцію фільтрувальної станції у Кременчуці з впровадженням електролізної установки для знезараження питної води, капітальний ремонт водопровідного господарства в м. Лохвиця. Крім того, було сформовано перелік за програмою буріння і розвідування експлуатаційних свердловин для водопостачання населених пунктів Полтавської області у 2013 році, до якого включено буріння свердловин у 5 населених пунктах Полтавщини. Утім, коштів на виконання усього запланованого, цьогоріч так і не дочекалися…
Особлива увага – мешканцям села. Адже актуальність забезпечення сільського населення централізованою системою водопостачання із захищених водоносних горизонтів має величезне значення, бо значна частина сільських жителів споживає воду з шахтних колодязів та свердловин, пробурених на незахищених поверхневих горизонтах. Цього року збудували та реконструювали системи водопостачання у 106 селах Полтавщини, витратили ж на це ні багато, ні мало 9,4 млн. грн.
Та як не крути, проблема питної води – загальнонаціональна і комплексна. На вирішення окремих питань охорони водних об’єктів, забезпечення сталого постачання води задовільної якості спрямовані ряд загальнодержавних програм, законів і законодавчих норм, ухвалених в Україні: Загальнодержавна програма «Питна вода України» на 2006-2020 роки, Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» від 24.10.2002, Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002, Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» 24.02.1994. На жаль, за нинішніх реалій усе вищезазначене має лише загальний характер. Отож, кожна з областей вирішує свої проблеми самотужки. А споживачам, тобто нам із вами, залишається лише подивуватися: за словосполученням «параметри якості питної води» - не лише те, що тече із кранів у наших оселях, а і чимале фінансування та виснажлива робота представників багатьох структур.
І.Філоненко
(Полтава)
Обсудить новость на Форуме