20:00 12.10.2010 | Все новости раздела "Народная партия"

П’ятірка лідерів Київщини

Народники Київської регіональної партійної організації Народної Партії визначилися з п’ятіркою лідерів – тих людей, які уже чимало років є обличчям партії, працюють на благо Київщини та країни загалом!

Григорій Бондаренко, Микола Пташник, Олександр Рябоконь, Віктор Червоний, Костянтин Райченко – ось ті люди, які сьогодні ставлять перед собою конкретну ціль – перемогти на виборах 31 жовтня та показати, що вони гідні представники народу!

Григорій БОНДАРЕНКО

Народився 13 березня 1941 року в с. Мисайлівка Богуславського району Київської області. У 10-річному віці став сиротою. Жив і навчався разом із сестрою Ганною Іванівною. Закінчив Дибинецьку середню школу. Працював їздовим у колгоспі ім. Леніна, потім фінансовим агентом-касиром Мисайлівської сільської ради. У 1969 році закінчив Київський інститут Народного господарства. За фахом – економіст. У 1965 – 1972 рр. працював головою колгоспу ім. Куйбишева с. Яхни, другим секретарем райкому партії, потім головою райвиконкому. У 1976 – 1988 рр. працював завідуючим відділом торгівельно-фінансових органів Київського обкому Компартії України. Протягом 1995 – 1996 рр. Г. Бондаренко – керуючий справами Верховної Ради України. У 1996 р. Указом Президента України він був призначений на посаду заступника голови ДПА України. У 2002 – 2004 рр. – народний депутат України. Нині Г. Бондаренко очолює Київську регіональну партійну організацію Народної Партії. Нагороджений двома орденами «Червоного прапора», орденом «Знак пошани», медаллю «Ветеран Праці», п’ятьма медалями за трудові та професійні досягнення, орденом «За Заслуги» III ступеня. Заслужений економіст України. Одружений. Має двох синів.

Григорій Іванович Бондаренко з тих людей, які вміють і хочуть працювати для людей. Від початку своєї трудової діяльності він спілкувався з людьми, слухав їх і ніколи не полишав сам на сам із тим виром проблем, які й сьогодні не дають їм нормально жити. Ні тоді, коли працював головою колгоспу ім. Куйбишева с. Яхни, ні тоді, коли був обраний народним депутатом України по Володарському мажоритарному округу, ні сьогодні.

Нині Григорій Іванович очолює п’ятірку лідерів Київської регіональної партійної організації Народної Партії, керує 37 партійними організаціями Київщини, на громадських засадах очолює Асоціацію ветеранів ДПА України і не втомлюється повторювати слова з власної книжки «У кожного свій сад»: «Країна має повірити, що розумні порядні люди є!»

Григорій Іванович рано залишився без батьківської опіки, тому швидко навчився працювати. Дослухався до порад старших і ніколи не полишав книгу, з неї черпав життєву мудрість та натхнення йти вперед. Досить рано, ще зі шкільної парти став працювати фінансовим агентом-касиром Мисайлівської сільської ради. Після закінчення Одеського фінансово-економічного технікуму був направлений до Переяслав-Хмельницького райвідділу економістом. Трохи пізніше став інспектором держдоходів у Богуславському міськфінвідділі. Уже тоді Григорій Іванович проявив свою працьовитість, наполегливість та відповідальність. Здібності лідера розкрив, працюючи завідуючим відділом торгівельно-фінансових органів Київського обкому Компартії України. Тоді ж Григорій Бондаренко став першим заступником начальника головного економічного управління Київського облвиконкому.

З Київщиною Григорія Бондаренка пов’язують вагомі здобутки та напрацювання. Саме у розвиток Київської області він доклав максимум зусиль. І тоді, коли працював керуючим справами Верховної Ради України у 1992 – 1996 рр., і тоді, коли у 1996 році указом Президента України був призначений на посаду заступника голови ДПА України, і сьогодні, коли більшу частину свого робочого часу працює в області, як голова Київської регіональної партійної організації Народної Партії. Він спілкується з людьми, допомагає дітям-сиротам, ветеранам ВВВ, інвалідам тощо. Григорій Бондаренко за своє життя побудував не один дім: лікарні, школи, будинки культури, приміщення для інвалідів та ветеранів… За час депутатської каденції допоміг провести газ у десятки сіл Київщини. І нині люди його знають та пам’ятають. Часто пишуть листи подяки, звертаються за допомогою, як до народного депутата, ще й сьогодні. Григорій Іванович же, у свою чергу, не має права відмовити людям. Приїздить у село чи місто, спілкується з людьми, і завжди з собою привозить у подарунок телевізор, ксерокс, книги… Адже знає з власного досвіду, як це важко, коли ти залишаєшся сам на сам із проблемою.

Микола ПТАШНИК

Народився 24 серпня 1947 року в с. Михайлівка Тетіївського району Київської області в селянській сім’ї. Після закінчення у 1965 році Теліженської середньої школи вступив до Білоцерківського сільськогосподарського інституту, який закінчив у 1970 році за спеціальністю агронома.

Трудову діяльність розпочав агрономом радгоспу. Після служби в рядах Радянської Армії з 1972 по 1986 роки працював у комсомольських і партійних органах Білоцерківського району, де зарекомендував себе кваліфікованим спеціалістом, талановитим і творчим організатором, чесним і принциповим керівником.

У 1986 році з посади ІІ секретаря Білоцерківського райкому партії був переведений на посади заступника завідуючого, завідуючого відділом сільського господарства і харчової промисловості Київського обкому партії. Саме в ті роки Київщина займала провідні місця по виробництву сільськогосподарської продукції, особливо тваринницької, у колишньому Радянському Союзі.

Успадкувавши від батьків любов до праці та людську порядність, переймаючись турботами сільських працівників, за власним бажанням у 1988 році був обраний І секретарем Сквирського райкому партії, де в нелегкі часи перебудови працював до 1994 року на посадах голови райвиконкому, представника Президента України в районі.

У 1994 – 1998 роках Микола Пташник – генеральний директор Київського державного об’єднання «Київагрохім».

З червня 1998 по вересень 1999 року працював першим заступником голови Фастівської райдержадміністрації.

У вересні 1999 року був затверджений головою Баришівської райдержадміністрації, де з перших днів, спираючись на знання та попередній досвід, зумів створити дієздатну команду однодумців, дати відчутний поштовх для розвитку сільськогосподарської галузі, уміло провести реформування аграрного сектору. Саме в Баришівському районі був удостоєний найвищої для себе відзнаки – «заслуженого працівника сільського господарства».

Завдяки Миколі Федоровичу реальних, якісних змін набула робота промислових підприємств та підприємств малого і середнього бізнесу; відчутні результати його діяльності в соціальній та культурній сферах, розвитку освіти і медицини; немала робота проведена ним по газифікації населених пунктів району, будівництві житла.

У вересні 2003 року Микола Пташник був обраний заступником голови Київської обласної ради, де працював до закінчення каденції і виходу на пенсію. Він неодноразово обирався депутатом районних рад, депутатом обласної ради 4-х скликань, є депутатом обласної ради і сьогодні.

Микола Федорович Пташник із тих людей, які вміють думати, зіставляти, шукати найефективніші шляхи розв’язання гострих соціально-економічних проблем. На якій би посаді він не працював, завжди старався служити людям, вирішувати їх проблеми, заслуживши цим високий авторитет.

Люди з вдячністю й досі звертаються до Миколи Федоровича: хто за доброю порадою, хто за рекомендацією, хто за підтримкою. Адже знають, що він ніколи не відвернеться, і чим зможе допоможе. Бо на Київщині має надійних друзів, партнерів, співтоваришів, які чи не все життя підтримують один одного, і йдуть до людей із єдиною метою – допомогти у важкій хвилині.

Нині Микола Пташник – один із лідерів Київської регіональної партійної організації Народної Партії, перший заступник голови. Велику увагу він приділяє організаційно-політичному зміцненню партійних рядів, підвищенню активності районних і міських парторганізацій, зростанню їх авторитету серед населення Київщини. М. Пташник був безпосереднім учасником і організатором виборчих кампаній до місцевих рад у 2006 році, позачергових виборів до парламенту у 2007 році, президентських виборів у 2010 році. Нині Микола Пташник балотується депутатом обласної ради і по мажоритарному виборчому округу в Білоцерківському районі.

Микола Федорович Пташник нагороджений Почесними грамотами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відмінник освіти.

Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Одружений. Має двох дітей.

Олександр РЯБОКОНЬ

Народився 15 квітня 1958 року в с. Великополовецьке Сквирського району Київської області. У 1975 році закінчив Великополовецьку середню школу. Отримав вищу освіту в Білоцерківському сільськогосподарському інституті. За фахом – агроном. У 1982 – 1983 рр. Олександр Рябоконь – голова правління колгоспу ім. Г.Д. Кошової Сквирського району. У 1983 – 1991 рр. – голова правління колгоспу «Заповіт Ілліча» с. Пищики Сквирського району. У 1990 році був обраний народним депутатом України. У Верховній Раді Олександр Рябоконь очолював підкомісію у Комісії з питань відродження та соціального розвитку села. Протягом 2000 – 2004 рр. О. Рябоконь – заступник голови Київської облдержадміністрації з питань промислової політики. З грудня 2005 року і дотепер – Президент Київської обласної торгово-промислової палати. Член Народної Партії з 2005 року. Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, орденами «За заслуги» III та II ступенів. Одружений. Має двох дітей.

Олександр Рябоконь з тих людей, хто будує, а не руйнує. Де б не працював, які б посади не займав, за ним слідом завжди ходить людська повага.

Олександр Григорович Рябоконь – один з п’ятірки лідерів Київської регіональної партійної організації Народної Партії, Президент Київської обласної торгово-промислової палати, яка уже більше 10 років успішно працює у найбільшому місті столичної області – Білій Церкві, і об’єднує навколо себе більше 150 підприємств різних форм власності. Олександр Григорович був одним із ініціаторів створення на Київщині торгово-промислової палати, розуміючи, наскільки перспективна ця справа. І сьогодні, спілкуючись з керівниками підприємств, він знає проблеми бізнесу і всіляко сприяє їх вирішенню.

Народився і виріс Олександр Григорович у роботящій родині. Мама Наталія Петрівна і тато Григорій Іванович були простими колгоспниками. До речі, він завжди з гордістю згадує своїх батьків (нині, на жаль, покійних) і ніколи в житті не соромився свого походження. Навпаки, глибоко переконаний, що вихідці з села більш пристосовані до життя, щирі у вирішенні будь-якої справи.

У 24-річному віці Олександр Рябоконь уже став головою колгоспу «Заповіт Ілліча» у с. Пищики Сквирського району. На цій посаді трудився 9 років. І саме в Пищиках зумів утілити в життя свою дитячу мрію – став будівельником. За роки його головування у селі побудували нову школу, виробничі приміщення, житлові будинки, з’явилися газ та дороги з твердим покриттям. Ось і кілька років тому за його сприяння у Пищиках виросла нова церква. А сьогодні він мріє відкрити у с. Трушки Білоцерківського району музей уславленого земляка І.С. Нечуя-Левицького.

У 1990 році земляки виявили високу довіру Олександру Рябоконю і обрали його народним депутатом України. У 1996 році Олександра Григоровича призначили заступником голови Держкомзему України. З 2000 до 2004 року він – заступник голови Київської облдержадміністрації з питань промислової політики, транспорту і зв’язку з питань будівництва. Робота вимагала максимальної віддачі. Адже, усі ми пам’ятаємо ті роки – нестабільність, хронічна заборгованість з виплати заробітної плати, безробіття. Але у галузях, якими опікувався Олександр Григорович, спостерігався постійний прогрес: будувалися нові мости, дороги, підприємства… І нині він продовжує розвивати і будувати. «Я знаю, що докладатиму максимум зусиль, аби торгово-промислова палата працювала краще, – переконаний Олександр Рябоконь. – Головне завдання вбачаю у сприянні бізнесовій активності в регіоні, налагодженні плідних контактів між підприємствами. Наша робота і всі починання мають одну мету – примножити економічну міць столичного регіону. Адже Київщина – це географічний центр України, сприятливий для розвитку торгово-економічних зв’язків та інвестування!»

Віктор ЧЕРВОНИЙ

Народився 4 травня 1955 року в селищі Коцюбинське Київської області. У 1972 році після закінчення Ірпінської середньої школи № 6, вступив на лісогосподарський факультет УСГА. Закінчив його у 1977 році і був направлений на роботу в Київський лісгосп, де пройшов трудовий шлях від рядового інженера до директора. У 1996 році був призначений на посаду генерального директора Київського обласного лісогосподарського об’єднання «Київліс». З 1 січня 2005 р. об’єднання було перейменовано в обласне управління лісового господарства, таким чином, Віктор Червоний отримав посаду начальника управління і пропрацював на цій посаді 9 років. 16 травня 2005 року був призначений на посаду голови Державного комітету лісового господарства. У 2008 році Віктор Червоний став заступником голови цього ж комітету і нині обіймає цю посаду. У 2002 році отримав звання «Заслужений лісівник України». Одружений. Має двох дітей.

Віктор Олександрович Червоний із сім’ї службовців. Від початку своєї трудової кар’єри працював і працює уже більше 33 років на благо людей.

Під час роботи на керівних посадах активно займався розвитком лісогосподарських підприємств, будував житло, адміністративні будинки, цехи переробки деревини. Його вклад у розвиток лісогосподарства Київщини неоціненний. Адже саме за його сприяння були покращені житлові умови та умови праці сотень працівників, крім того, сотні тисяч людей були забезпечені новими робочими місцями.

З часу, коли Віктор Олександрович закінчив лісогосподарський факультет, він працює на розвиток лісового господарства Київщини.

Член Народної Партії від самого її створення. Багато років був заступником голови обласної партійної організації та членом Політради партії. Нині він є одним із п’ятірки лідерів Київської регіональної партійної організації Народної Партії.

У Держкомлісгоспі Віктор Олександрович відповідає за організацію охорони та захисту лісів. У період надзвичайної пожежної безпеки 2010 року служби Держкомлісгоспу, які були підпорядковані безпосередньо Віктору Червоному, утримали під контролем ситуацію з лісовими пожежами та не допустили серйозних пожеж в Україні, на відміну від країн-сусідів, зокрема Росії.

Віктор Олександрович послідовно відстоює право державної власності на ліси, яке закріплене Лісовим кодексом України, прийнятим Верховною Радою у 2006 році, а також «Концепцію реформування та розвитку лісового господарства України», яка й сьогодні є орієнтиром роботи усієї галузі.

Костянтин РАЙЧЕНКО

Народився 10 листопада 1977 року в м. Києві. У 1995 році закінчив загальну середню школу № 178. У 2000 р. отримав диплом Українського Транспортного Університету. З 2000 по 2001 рр. працював заступником директора в ТОВ «Річард». З 2001 по 2004 рр. – заступник директора в ТОВ «Жемчужина-3». З 2005 по 2007 рр. – заступник директора Приватного підприємства «Адітум-Маркет». З 2003 по 2006 рр. – помічник-референт на громадських засадах Київської міської ради. З 2006 по 2008 рр. – помічник-консультант на громадських засадах депутата Київської міської ради С. Кучера. З 2007 р. і дотепер працює приватним підприємцем та радником голови правління «Київптахопром».

Усе життя Костянтин Анатолійович Райченко намагався ставити перед собою конкретні цілі і досягати їх. За п'ятнадцять років, що минули після закінчення середньої школи, отримав вагомий досвід як теоретичний (під час навчання в Українському Транспортному Університеті), так і практичний (працюючи у бізнесі та займаючись громадською діяльністю). Так чи інакше, весь цей досвід безпосередньо стосується захисту прав простих людей.

Так у 2005-му році, працюючи заступником директора ПП «Адітум-Маркет», Костянтин Анатолійович брав участь у створенні мережі супермаркетів, яка дуже добре зарекомендувала себе у Київській області, зокрема у місті Вишневому.

Більше п’яти років Костянтин Райченко працював на громадських засадах у Київській міській спілці захисту прав споживачів, де займався питаннями якості продуктів харчування. З власного досвіду він знає, що у цій сфері є багато проблемних питань. Вирішити їх можна, забезпечивши налагодження прямої співпраці усіх зацікавлених сторін – виробників сільгосппродукції, переробних підприємств, торгових мереж та споживачів. Для мешканців Київщини це означатиме зростання ділової активності у малому та середньому бізнесі, подальший розвиток сільськогосподарської та переробної галузі, відкриття нових підприємств та, як наслідок, створення нових робочих місць. Саме цей напрямок Костянтин Анатолійович планує зробити пріоритетним у своїй роботі в якості депутата Київської обласної ради.

Нині Костянтин Анатолійович Райченко один із п’ятірки лідерів Київської регіональної партійної організації Народної Партії. Опікується багатьма питаннями, особливо, проблемами, пов’язаними з розподілом землі. За останні роки у цій площині склалася практика, яка викликала численні нарікання з боку місцевого населення. Часто земельні питання вирішувалися кулуарно, безпосередньо у столиці, без врахування інтересів місцевих громад. Така практика, на думку Костянтина Анатолійовича, у подальшому має бути скасована. Вирішення стратегічних для Київської області питань повинно базуватися на діючому законодавстві, бути прозорим та проводитися в інтересах мешканців Київщини. А діалог з Києвом повинен вестися не з позиції бідного сільського родича, а з позиції справжнього господаря, впевненого у собі, надійного партнера, який з розумінням ставиться до співпраці. До речі, саме таких партнерів поважають, саме з ними ведуть справи.

Ще однією проблемою регіону, на думку Костянтина Анатолійовича, є недостатня ефективність діяльності представницьких органів влади. Задля її підвищення потрібно впроваджувати нові розробки у сфері управління, втілення сучасного досвіду організації роботи з населенням, співпрацювати з міжнародними інститутами розвитку демократії, посилювати роботу з виборцями. Іншими словами, впровадження інновацій має підвищувати ефективність не тільки у сфері виробництва, а й у сфері громадського та суспільного життя.

Підготувала Ірина Лисак,

прес-секретар Київської регіональної партійної організації

Народної Партії

Источник: Народная партия Украины