08:30 24.02.2010 | Все новости раздела "Народная партия"

Освіта в Україні: прірва буксування, принижень та нерівності

Нині важливість освітньої галузі для народу, майбутнього нації не можна навіть брати під сумнів, адже без освіти наразі не те що не можна знайти достойну роботу, а навіть зарекомендувати себе як особистість. І сьогодні, у важкий час економічних та освітніх перебудов, хочеться наголосити на важливих питаннях, можливо, і риторичних, але тих, які хвилюють мене, як науковця і викладача, та інших моїх колег.

Середня школа тримається на ентузіазмі

Коли дитина йде в школу, батьків, напевно, найменше хвилює те, що там діє 5-бальна чи 12-бальна система оцінування в освіті. Їх більше турбує питання харчування, якості знань, інтелігентності та відповідальності вчителів… А зациклення деяких умів нашої держави на тому, скільки років вчитись, десять чи дванадцять, які оцінки будуть отримувати діти, просто нелогічні, порівняно з тими проблемами, які дійсно потрібно вирішувати – забезпечення підручниками, наповнення матеріально-технічної бази тощо.

Потрібно звернути більшу увагу на незалежне зовнішнє оцінювання. Чи рівні всі діти в цих оцінюваннях? Наприклад, сільські і міські! Хтось вільно реєструється на сайті НЗО, а дехто з дітей не бачив комп’ютера! Чи ті, хто може винайняти репетитора-предметника, і ті, хто не може цього дозволити! Я вже не кажу про той ентузіазм учителів, які працюють за мізерну зарплатню. І це в той час, коли країна потребує підняття престижу професії вчителя. Поза тим ми стрімко скочуємось у прірву приниження директорів, учителів, випрошування грошей у спонсорів, батьків на ремонт класів і шкіл загалом.

Вища школа «зависла» в реформах

Кажуть, що сфера освіти і науки сьогодні є однією з найбільш корумпованих сфер у соціальному житті України, внаслідок чого існує велика загроза духовному і соціальному здоров’ю і буттю українського народу. Починається все на «порозі» дитячого садочка, а закінчується складанням сесій, підкупів учителів у вишах.

Стосовно гідної оплати праці викладачів, то тут потрібно бити на сполох, тому що студент отримує стипендію 500 гривень, а половина ставки доцента – 800 гривень. Це так держава оцінює інтелектуальну працю науковця?

Щодо деяких позитивів Болонської системи, то існує низка проблем, пов’язаних із її впровадженням. Це, зокрема, перевантаження викладача, проблема ліквідації академічної різниці з переходом студента з одного ВНЗу до іншого та низка інших питань.

А куди дівати стільки спеціалістів із вищою освітою. Особливо зараз в умовах економічної кризи?

Усі ці питання вже давно «зависли» в повітрі так званих освітніх реформ, однак не можна вирішити проблеми освіти в країні з елементами ринкової економіки соціалістичними методами.

Марина Навальна,

голова Переяслав-Хмельницької міської парторганізації

Народної Партії

(Київська область)

Источник: Народная партия Украины