23:30 18.04.2012 | Все новости раздела "Народная партия"
Народники оберігають культурну спадщину рідного краю
18 квітня Україна відзначає Міжнародний день пам'яток та історичних місць. Вінниччина багата на визначні місця. На її території є чимало чудових куточків природи, історичних місць, пов'язаних із минулим нашого народу, музеїв, пам'ятників і бюстів, які увічнюють імена видатних людей.
Однак найбільш відомим є скіфське городище Великі вали та історико-культурний заповідник "Буша".
Скіфське городище Великі вали
«Подорож у загублений світ» - таку назву можна дати цьому диву природи та людських рук древніх.
Розташовані Великі вали на лівому березі Південного Бугу за 10 км від річки, біля с. Сажки та за 2 км від м. Немирова, на схилі плато. Воно є одним із найбільших городищ на території України. Ось уже більш як чотири тисячоліття ті вали мовчазним тулубом лежать розпростертими по периметру на 5 км (по гребневі валу). На найвищому місці поміж валами (висотна північна частина городища) розташувалось поселення-городище так зване «замчисько».
Сучасна історія скіфських курганів починається у 1862 році, коли землі, на яких розкинулось городище, перейшли у спадок до графа Григорія Строганова. Розуміючи, що городище — це не лише віковічна пам’ятка історії, а й джерело збагачення, Строганов відселив місцевих жителів до сіл Сажки та Озеро. Що ж спонукало графа Строганова до таких дій? А те, що серед мешканців Немирова та навколишніх сіл ходили чутки, нібито у городищі схована велетенська скриня із золотом. Золота так ніхто і не знайшов, але знаходились інші речі.
Ці варварські розкопки тривали аж до 1908 року, поки їх не відвідала донька Григорія Строганова Марія Григорівна Щербатова. Розуміючи історичну цінність старого поселення у Валах та викопних знахідок, княгиня заборонила усі подальші розкопки. А щоб не руйнувалась ця археологічна пам’ятка і щоб повністю позбутися горе-шукачів скарбів вона, на відміну від свого батька графа Строганова, юридично оформила спадковість на ці землі, викликала з Кам’янця-Подільського спеціаліста зі старожитностей.
Перша наукова експедиція під керівництвом професора С.С. Гамченка побувала у Немирівських валах 1909 року. Слідом за нею, в 1910 році – експедиція під керівництвом професора А.А.Спіцина.
Так, у 1909 році на одному із трьох масивів, на яких розташоване «замчисько» С.С. Гамченко відкрив залишки трипільського поселення. Тут же він зафіксував виходи 20 майданчиків і відзначив, що забудова „замчиська” велась планомірно: стіни робили із вертикально поставлених колод, які із середини обмазувались глиною. Іноді ще стіни були закріплені переплетеною лозою і обмазані глиною, змішаною із січкою і половою.
Уже після війни у 1946 році до Немирова з самого Державного Ермітажу прибула Південно-Подільська археологічна експедиція на чолі з М.І.Артамоновим. Протягом одного літа члени експедиції накопали велику кількість розмаїтих експонатів (понад 2 тис. екземплярів), які пізніше були поміщені до Ермітажу, де зайняли два зали під восьмим і дев’ятим номерами. На виставці в Ермітажі представлені численні предмети розкопок городища. Є там бронзові і кістяні наконечники стріл, голки, котушки та кінська збруя, виконані в характерному для скіфського мистецтва звіриному стилі (зображення фігур коней, худоби, звірів, плазунів та птахів). Зустрічається й просте сільськогосподарське та побутове знаряддя. Та особливо визначним є посуд із лощеною чорною поверхнею, прикрашений капелюрами, що відповідає вжиткам чорноліської культури.
Лише незначна колекція із розкопок зберігається в Інституті археології НАН України в Києві та у Вінницькому краєзнавчому музеї.
Активісти Немирівської районної організації Народної Партії під керівництвом Матієнка М.С. згуртувались навколо ідеї захисту історичної пам’ятки та організували череду акцій щодо запобігання несанкціонованим розкопкам "чорних" шукачів скарбів. Місцеві жителі постійно моніторять ситуації навколо Валів та запобігають варварським проявам легкої наживи.
Державний історико-культурний заповідник «Буша»
На землі залишилося зовсім небагато таких місць, як національний заповідник “Буша”. Саме тут досі зберігаються як історичні пам’ятки, датовані різними століттями, починаючи від трипільської, скіфської, черняхівської, древньоруської культур (ХІ-ХІІ ст.), так і сучасні кам’яні скульптури, що представляють теперішнє мистецтво.
У 1883 році професор Антонович відкрив у Буші унікальний рельєф, створений у дохристиянські часи. Дерево без листя, півень, олень, людина навколішках і таємничий чотирикутник залишив на скелі древній художник. Нічого подібного немає в жодній країні світу.
Буша увійшла в історію України як одна зі славних віх визвольної війни 1648-1654 років під проводом Богдана Хмельницького. На той час це було велике місто Брацлавщини з замками, підземними ходами та баштами, одна з них, до речі, збереглася і до сьогодні.
Століття невблаганно руйнують цей старовинний пам’ятник. З метою уберегти його від подальшою занепаду тут було створено національний історико-культурний заповідник. Однією з його складових є музей просто небо — парк історичної скульптури, розташований довкола вцілілої башти замку.
За сприяння голови Ямпільської районної ради від Народної Партії Вілена Жереба та депутатського корпусу народників Ямпільщини сучасні митці втілили історію краю у скульптури з місцевого каменя піщаника, об’єднавши легенди і реальність. «Ми повинні піклуватись не тільки про майбутнє, а й берегти минуле», - переконаний Вілен Миколайович.
Народна Партія виступає натхненником традиційного пленеру „Подільський оберіг”, у якому беруть участь усі відомі скульптори, архітектори, каменотеси і художники України.
Ірина Гелевера
(м. Вінниця)
Обсудить новость на Форуме