19:15 08.09.2011 | Все новости раздела "Народная партия"
На Полтавщині розвивають галузь свинарства
Полтавщина має чотири племінні заводи з розведення свиней та 17 племінних репродукторів. На перших розводять чисті генетичні лінії тварин, другі ж займаються їх поширенням. Отож генетичний потенціал племінного поголів'я свиней в області надзвичайно потужний. Утім, на думку фахівців, саме племінні репродуктори, як на Полтавщині, так і в Україні, працюють далеко не на повну силу – нині у нашій державі майже 100 племзаводів проти 45 у той час як українське свинопоголів'я складало 20 млн голів. Нині ж кількість худоби у сільгосппідприємствах та дядьківських дворах менша в рази, тому доцільність функціонування такої кількості племпідприємств – велике питання.
Що ж до племрепродукторів, то для отримання максимального прибутку вони мають перейти на відтворення двопородного молодняку, принаймні саме так вважають науковці Інституту свинарства та агропромислового виробництва ім. О.В. Квасницького Національної академії аграрних наук, що розташований у Полтаві. Саме такий шлях підвищує і м'ясні якості, і показники відгодівельних параметрів.
Тим часом при правильному науковому підході галузь свинарства є надзвичайно рентабельною і саме її потрібно, серед іншого, розвивати не лише на державному рівні. Навіть без допомоги держави прибутки можна отримувати чималі, адже Україні щороку не вистачає близько 200 тисяч тонн м'яса свинини. Звісно, значні прибутки хтось отримує і від того, що завозить цей продукт із-за кордону, та при правильному підході до організації виробництва, можна значно зменшити собівартість м'яса і витіснити з ринку чужоземний продукт. Принаймні наші сусіди такі приклади вже мають, вважає начальник Головного управління ветеринарної медицини у Полтавській області, заступник голови Полтавської регіональної організації Народної Партії, член Політради Народної Партії Сергій Аранчій. Він зазначив: "Нам довелося побувати у Москві, ознайомитися з роботою нового свинокомплексу, де навіть не треба ходити по приміщеннях, прямо з допомогою камер, які там стоять, можна подивитися кожне приміщення, поспостерігати за кожною свиноматкою, за кожним поросям і, як кажуть, відповідно реагувати. Це те, чим займаються поряд з нами, це те, чим займаються краще, ніж ми, і нам просто соромно не робити цього у нас”.
Щоправда, приклади таких підприємств матимемо і на Полтавщині, і станеться це зовсім скоро на базі Глобинського свинокомплексу. А там, дивись, і старі ферми відновлять, і нові збудують, а відтак – не лише виростимо прибутковий продукт, що має неабиякий попит, а і село відродимо. Принаймні для Полтавщини така перспектива цілком можлива.
І.Філоненко,
(м.Полтава)
Обсудить новость на Форуме