15:30 22.04.2013 | Все новости раздела "Народная партия"
Місцеве самоврядування
Система місцевого самоврядування, яка існує у даний час на території України вочевидь потребує модернізації, реформування, актуалізації та гармонізації із ситуацією, яка суттєво змінилась протягом останніх десятиліть.
На Україні останнім часом хіба що зовсім лінивий не критикував форми та методи існування та функціонування місцевого самоврядування. Практично кожна політична сила, спираючись на своє бачення, пропонує та нав’язує свою ідею розвитку українського місцевого самоврядування.
Представники лівих сил бачать коріння проблеми місцевого самоврядування у тому, що у суспільстві постійно відбуваються “війни” за розподіл та перерозподіл матеріальних засобів, фінансових потоків та ресурсів, та різного роду благ та пільг. А тому потрібно все націоналізувати, створити та жорстко притримуватись стійких традицій міцної державної влади, яка буде відігравати головну роль на рівні департаментів та областей.
Інші навпаки, бачать коріння проблем у надвисокій централізації влади, пропонують навпаки все роздержавити та поділити. Приватний власних буде ефективно вести господарство, заробляти матеріальні та фінансові цінності, віддавати якусь маленьку частку на потреби центральної влади, але основні владні повноваження щодо прийняття рішень по розбудові та керівництву на місцях пропонують віддати місцевому самоврядуванню. Вони на місцях ближче до людей, вони краще знають, що для громади потрібно на даний час, і на що потрібно найбільш ефективно спрямувати матеріальні та лдські зусилля. Тобто виступають за максимальну децентралізацію влади.
Інші пропонують вивчити найбільш вдалий досвід місцевого самоврядування у наших сусідів, запозичити найбільш ефективні, і такі, що будуть максимально прийнятні для населення України та втілити їх у життя. Для цього за основу беруться системи самоврядування у Республіці Польща, як найбільш ментально схожої до України держави, або Франції, як найбільш централізованої держави серед демократичних держав Європи, або Великобританії, як найбільш традиційно розвинутої у області місцевого самоврядування країни. Все це планується проаналізувати перемішати та зробити привабливий “мікст” для української держави.
І, цілком очевидно, що будь-яка із запропонованих реформ місцевого самоврядування буде мати багато позитивних новацій, але так само буде мати і не менше негативних та таких, що будуть піддаватися нищівній критиці з боку протилежних політичних таборів.
Можна зі стовідсотковою впевненістю стверджувати, що у розколотому суспільстві, будь-яка пропозиція викличе негативну реакцію з боку іншої частини суспільства.
Щоб не розколювати у черговий раз суспільство, не опинятися перед викликами тотальної боротьби між різними політичними силами, кланами та угруповуваннями, можливо, слід детально вивчити досвід Ісландії та хоч раз насправді обговорити, запропонувати та втілити життя ефективне та працююче не на словах, а на практиці фактично, закріплене в Конституції України право «територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України».
Приклад Ісландії показав як “небезпечно”, коли демократичні процедури, про які так люблять говорити ліберали, контролюються більшістю, а не меншістю, як зазвичай це у нас відбувається.
Саме тому, показовий приклад Ісландії практично замовчується світовими ЗМІ – тому, що останнє, чого б можновладці усього світу хотіли б – то це, щоб досвід Ісландії став би дієвим прикладом для інших країн.
Нагадаємо, коли почалась світова фінансова криза, Ісландія, на той час найбільш динамічно розвиваюча країна опинилась банкротом.
МВФ та Євросоюз забов`язав Ісландію погасити борги Ісландських банків перед Європейськими, зробити тотальну приватизацію, урізати всю “соціалку”, здійснити ще ряд непопулярних заходів, які вимагають від країн-васалів МВФ та Євросоюз.
До честі ісландців, попри, нечуваний тиск з боку МВФ та Євросоюзу на Ісландію, коли ініціювали політичний та економічний бойкот країні, вони вистояли та провели у 2010 році референдум по зміні Конституції.
При цьому захоплення викликає не той факт, що ісландці Конституцію написали, а те – як вони це зробили!
Проект Конституції писали 950 простих громадян, обраних довільно (по лотерейній системі) членами Національної Асамблеї.
Щоб доопрацювати нову Конституцію, народ Ісландії обрав (вже на виборах) Конституційну раду, до якої увійшло 25 громадян, простих людей – рибалки, фермери, лікарі, домогосподарки, тощо….
Кожен тиждень Конституційна рада публікувала в Інтернеті нові статті для суспільного обговорення. Після двох – трьох тижнів, після перегляду пропозицій суспільством та експертами, Рада опубліковувала фінальну версію статей, які потім ще якийсь період обговорювались, а потім кінцеве затверджувались.
Потім було проведено вседержавний референдум на якому 80 відсотків ісландців, за умови явки у 66 відсотків затвердили нову Конституцію.
Які висновки? Як тільки надали можливість більшості взяти участь у розробці та прийняттю Конституції та конституційних законів, як замість приватизації як панацеї від усіх бід економіки отримали націоналізацію ресурсів, замість держсекретів – відкритість, замість строго представницької демократії – елементи прямої демократії. Суспільство консолідувалось, більшість населення сприйняла з розумінням та готовністю виконувати нову Конституцію держави.
Можливо, і нам на Україні у питаннях місцевого самоврядування слід розпочати консолідацію українського суспільства, вивчити досвід Ісландії та провести свій референдум, який окреслить шляхи реформування місцевого самоврядування, надасть можливість суспільству цілковито сприйняти ці ідеї, оскільки вироблятимуться напряму народом.
Окрім всього іншого, такі заходи дадуть можливість формування організованої більшості у суспільстві, покажуть приклад прямої демократії, реального втілення прав більшості населення, нададуть імпульсу народній законотворчості та народному самоврядуванню, піднімуть честь, гідність та відповідальність простої людини за процеси, що відбуваються в українській державі, сприяють політичній активності населення.
“Ми люди Ісландії, бажаємо створити справедливе суспільство, де кожен із нас буде мати рівне місце за спільним столом”, так починається нова Ісландська Конституція, можливо у недалекому майбутньому українське місцеве самоврядування консолідує країну і ми зможемо побудувати справедливе суспільство та знайдемо достойне місце кожній людині у цьому суспільстві.
Ігор Коваленко
(Вінниця)
Обсудить новость на Форуме