00:30 08.04.2010 | Все новости раздела "Народная партия"
Країни СНД мають розробити модельний закон з приводу протидії ідеології фашизму - В.Литвин
Країни СНД мають розробити модельний закон з приводу протидії ідеології фашизму. Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у середу у Санкт-Петербурзі, виступаючи перед учасниками Міжнародної парламентської конференції, присвяченої 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.
За його словами, існує чимало критеріїв для визначення ваги і місця тієї чи іншої події, яка набуває характеру історичної, а особливо, якщо береться світовий контекст чи вплив на історичний процес. При цьому В.Литвин зауважив, що ці критерії недостатні для оцінки Великої Вітчизняної війни як важливої і значимої події, яка виходить за рамки 20-го століття.
«Можна говорити, що це була боротьба за ринки, змагання суспільно-політичних систем, що це була імперська маячня окремих діячів, які взяли на себе право визначати долю світу, - зазначив керівник українського парламенту. - Водночас, ми повинні акцентовано говорити про те, що вперше в ті роки світ зіштовхнувся з ідеологічними концептами, які набули державного рангу і були пронизані сатанинською, антигуманістичною спрямованістю, з крайніми різновидами фізіологічного расизму, що сакралізувало вбивство не кількох людей, а цілих спільнот і народів. І про це особливо потрібно говорити зараз, оскільки життя приглушило ці зловісні доктрини».
«І ми, країни і народи, які понесли тяжкі, жахливі втрати, змушені сьогодні, в 65-ту річницю святкування Перемоги, думати про модельний закон для країн Співдружності з приводу протидії ідеології фашизму», - заявив Голова Верховної Ради України.
Період війни, за його словами, був періодом, який продемонстрував не лише економічний егоїзм, що характерно для вирішення політики насильницьким шляхом. «Цей егоїзм трансформувався в презумпцію виключності окремих держав, їхнє монопольне право на людські, матеріальні і сировинні ресурси тих країн, які були обрані жертвами. Слов`янські народи очікувала сепарація і сегрегація за расовими ознаками і перетворення їх у безправних рабів, - сказав В.Литвин. - Особливо підкреслю, Гітлера і його верхівку найбільше цікавила Україна з її можливостями і багатствами».
Керівник українського парламенту зауважив, що під час війни відбулася спроба «знищити духовну субстанцію основи національної і соціальної самоідентифікації наших народів, це було розчищення життєвого простору для «чистокровних арійців», коли трудовим міграціям були піддані мільйони людей». З українського соціуму, підкреслив В.Литвин, було виведено найбільш продуктивну і активну частину населення - 2,4 млн. людей були заслані в рабство, «а сьогодні дехто намагається спростовувати очевидне: геноцид стосовно багатьох народів».
«Думаю, відповідь на це питання універсальна і знаходиться в документах ООН, які ототожнюють геноцид з окупаційною фашистською практикою», - сказав він.
В.Литвин застеріг від небезпеки «свідомого чи несвідомого відстоювання» вченими-істориками «попередньо сформульованого соціального замовлення» в оцінці подій Великої Вітчизняної війни. «З урахуванням цього вчені повинні вести полеміку з приводу місця і ролі радянського народу, народів радянських республік у війні і говорити про причетність народів до перемоги над фашизмом, - зазначив він. Головне, повинен бути висновок, що це наша спільна Перемога. Якби не було такого суспільства, то важко було б говорити про цю Перемогу».
В.Литвин зауважив, що Україна, не маючи власної державності, була втягнута у вирій Вітчизняної війни. «Але ми категорично проти того, аби трактувати народ України лише як пасивну жертву війни. Справді, були різні моделі поведінки, була паніка, були зради, але визначальним був потужний напрям, основу якого визначав патріотизм, готовність до самопожертви, захисту власних вівтарів і обителей»», - наголосив він.
Радянський патріотизм, наголосив він, не є «чимось відмінним від патріотизму, притаманного кожному з народів, які стали стіною проти коричневої чуми, просто для одних мова йшла про захист власних домівок, для інших - про захист Вітчизни». «Вміння радянських структур мобілізувати народ співпало з його ентузіазмом», - сказав В.Литвин.
Керівник українського парламенту нагадав, що «в Києві 52 тисячі добровольців відразу записалися в захисники Батьківщини, в середині серпня 168 тисяч харків`ян подали заяви з проханням записати їх добровольцями на фронт», а протягом перших місяців війни з 16 областей України на фронт пішли 2,5 мільйони наших співгромадян. «Це був порив людей, які бажали захистити країну. Події були неординарні, на фронт були мобілізовані більш ніж 6 мільйонів громадян України, багато вищих військових чинів Радянської армії мали українське коріння», - сказав він.
В.Литвин також зауважив, що наслідки війни для України оцінювалися по-різному, і досі невідомо, скільки наша країна втратила в роки війни. «Називаються цифри від 7 до 10 млн., а за оцінками демографів, втрати становлять 12-13 млн. Це жертви, які Україна поклала на вівтар Перемоги», - сказав він.
Голова Верховної Ради України наголосив, що в Україні більшість людей відчувають свою причетність до цього свята. «День Перемоги був, є і залишиться в нашій історії назавжди. Але питаннями вивчення сторінок війни повинні займатися історики, а не політики», - заявив він.
«Пам`ять про війну, як і в цілому людська пам`ять, формується під впливом різних факторів. Варто визнати, що в останні роки в Україні була знівельована, і навіть була відсутня важливість збереження пам`яті. Сьогодні ми розуміємо, що суспільство очікує на чіткі, зрозумілі сигнали і орієнтири, які були б співставні тій диспозиції, яка була в період Великої Вітчизняної війни, і ми не сприймаємо ні з політичної, ні з історичної точки зору, що треба відмовитися від терміну «Велика Вітчизняна війна», - наголосив керівник українського парламенту.
«Світ було врятовано, і Перемога мала колосальне значення для подальшого розвитку світу, всі інші дискусії несли і несуть ідеологічне навантаження», - підсумував В.Литвин.
Як повідомлялося раніше, В.Литвин 6-8 квітня перебуває з візитом у Санкт-Петербурзі (Російська Федерація), де бере участь у заходах Міжпарламентської Асамблеї держав-учасниць СНД (МПА СНД).
До складу української парламентської делегації входять народні депутати України: С.Гриневецький (фракція Блоку Литвина), К.Самойлик (фракція КПУ), О.Логвиненко (фракція БЮТ).
Прес-служба Верховної Ради України
Обсудить новость на Форуме