21:15 11.02.2011 | Все новости раздела "Народная партия"

Костянтин Боровик: "Шлях до кращого життя не може бути рівним і безхмарним"

Нинішня ситуація в країні не залишає байдужим нікого – від політиків до пенсіонерів у чергах за гречкою. Про політику, реформи і гречану кашу – інтерв'ю з головою Полтавської регіональної організації Народної Партії Костянтином Боровиком.

- Костянтине Олексійовичу, зараз багато розмов точиться навколо політичної ситуації в країні та реформ, які проводить чинна влада. Яка ваша, як очільника Полтавської регіональної організації Народної Партії, оцінка політичної ситуації в Україні загалом і на Полтавщині зокрема?

- На моє переконання, ситуацію в Україні слід аналізувати разом з підсумками річниці перебування на посаді Президента України Віктора Януковича, і саме з цієї точки зору розглядати нашу нинішню обстановку. Нині уже в якійсь мірі простежується стабілізація в плані політичного протистояння. Ви сьогодні бачите, що те протистояння, яке було в парламенті, не давало можливості повноцінно працювати нашому законодавчому органові, я маю на увазі різного роду блокування, і як наслідок – не приймалися закони і робота майже завмерала, - припинилося. Зараз же, можливо, не всі закони приймаються так, як комусь би хотілося, але рано чи пізно треба було б цим питанням займатися. Розбалансованість гілок влади була на руку спритним ділкам, які мали можливість використовувати серед іншого і своє службове становище для вирішення якихось особистих інтересів. Сьогодні ж відбувається планомірна поступова робота щодо наведення елементарного порядку.

Безумовно, хотілося б, щоб за цей рік стало краще жити людям. Але це з галузі фантастики, щоб за один рік покращити життя людей, коли накопичилось стільки негараздів у нашій державі, бо тут чинників чимало – світова фінансова криза, розбалансованість гілок влади, непорозуміння між політичними силами, які з'ясовували між собою стосунки, забувши про те, що є держава і є люди. Експерименти над ними проводити не треба. Сьогодні вже викристалізувалась інша ситуація. Так, не подобається сьогодні нікому, і мені, як громадянину, теж, що є підвищення цін на продукти харчування, на комунальні послуги, але ж якщо конкретно і детально над цим замислитися, то держава, безумовно, повинна, і гадаю, що зовсім скоро так і буде, регулювати цей процес.

- Справді, чи не кожного року маємо якісь цінові перипетії, інколи повертається уже успішно забуте слово дефіцит. Мали проблеми з сіллю, содою, нині на порядку денному – гречка. На Полтавщині, як у свій час у Києві, цей продукт є не лише стратегічним, а й політичним...

- Про гречку у нас найбільше говорять тоді, коли йдуть вибори. Тоді, власне, цю гречку і пропонують людям. Коли ж черговий виборчий процес закінчується, розмови точаться вже про ту гречку, яка дорожчає і стає недоступною багатьом верствам населення. От я пропоную замислитися над цим і провести паралель між гречкою, яку роздають людям під час виборів, і гречкою, яку купуємо після. Перед виборчою кампанією люди отримують, це, здавалося б, добра справа – малозахищені верстви населення отримують по кілограму, два, три. Скільки людина може з'їсти гречки? І скільки її отримує людей? 10 тисяч осіб, може трішки більше. А споживають гречку на ринку сотні тисяч українців. І я не думаю, що та гречка, яка просто так оддається, вона не має ціни. На неї є ціна. І от ціна за роздану гречку, в процесі 5-річного терміну від виборів до виборів лягає тягарем на тих же людей, бо збитки ж треба відшкодовувати! Я думаю, що в цьому плані треба замислюватися і тим людям, котрі такі пайки отримують. Не можна сьогодні знайти своє місце в суспільстві, думаючи тільки про себе: от мені буде добре, а решта – як знають. Так не буває. Ми повинні всі працювати над тим, щоби вийти з тієї кризи, в яку потрапила Україна.

- На вашу думку, нинішня пенсійна реформа допоможе нам це зробити?

- Я для прикладу звернуся до ситуації у Полтавському районі. Якщо пенсіонерів 18 700, а працюючих 10 300, то виникає логічне запитання: з чого кому нараховують? Із пенсії – зарплату чи навпаки? Тому пенсійна реформа просто необхідна. Інша справа, що треба забезпечити людей робочими місцями. Треба, безумовно, підтримати бізнес – малий, середній, але треба людей, які цим займаються, поставити в рівні умови. Коли державні підприємства функціонують на ринку, вони мають відповідне податкове законодавство, яке зобов'язує їх сплачувати податок на додану вартість, податок на прибуток, інші платежі, то представники малого та середнього бізнесу на спрощеній системі платять лише 200 грн. Але ж від цієї суми бюджет не сформуєш! А саме від наповнення бюджету залежить рівень життя переважної більшості українців…

- Тобто, ви вважаєте, що реформи потрібні у всіх сферах нашого життя?

- Безперечно, найнеобхідніше, серед іншого, реформувати галузь медицини. Така реформа вже відбувається. Скажімо, медичні заклади відтепер утримуються не за рахунок сільських, а за рахунок районних бюджетів. І я думаю, це правильно, тому що не завжди у сільських радах вистачає коштів на утримання того самого ФАПу чи амбулаторії. А коли кошти акумулюються на районному рівні, бюджет поповнюється, то, крім кращого фінансування, буде ще й значно кращий контроль.

Інша справа, що у нас будь-які реформи сприймаються в штики. Але ж для того, щоб мати результат певного реформування, має пройти деякий час. Натомість ми, тільки-но з'явилася та чи інша пропозиція або приймається якась на законодавчому рівні постанова чи закон про проведення реформ, одразу робимо висновок, що буде гірше, що так не годиться. Мені здається, що ми повинні, перш за все, усвідомити: не треба давати оцінку тому, чого ще немає, не треба заздалегідь вважати зміни невдалими. Ми ж у такий спосіб формуємо громадську думку. І тоді через певний час отримуємо і реакцію громадськості – ми не знаємо як, але точно не так! Так бути не повинно.

Я сподіваюся, що реформи, започатковані у нашій країні останнім часом, матимуть відповідний вплив на життя кожного з нас, і хоч це надзвичайно складний і болючий процес, але ж шлях до кращого життя не може бути рівним і безхмарним.

- Я дякую вам за розмову!

Підготувала Ірина Філоненко

(м. Полтава)

Источник: Народная партия Украины