17:15 11.05.2011 | Все новости раздела "Народная партия"
Костянтин Боровик: «Будь-які намагання втрутитись у мисливську галузь із позиції сили можуть призвести до непередбачуваних наслідків»
Мисливську галузь у нашій державі на законодавчому рівні визначено як одну із галузей народногосподарського комплексу. І як і кожна з галузей, мисливство, звісно ж, має свою інфраструктуру, проблеми і здобутки. На Полтавщині навряд чи знайдеться людина, яка би краще розумілася у питаннях мисливства, аніж голова президії Полтавської обласної організації УТМР, голова Полтавської регіональної організації Народної Партії Костянтин Боровик.
- Костянтине Олексійовичу, ви протягом 20 років займаєтесь на Полтавщині веденням мисливського господарства, тож з висоти Вашого досвіду: що ж це таке – мисливська галузь?
- Насправді це питання надзвичайно широке. Формально це – галузь суспільного виробництва, основним завданням якої є охорона, використання та відтворення мисливських тварин – диких звірів та птахів, що можуть бути об’єктами полювання, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського спорту і мисливського собаківництва – діяльності, пов’язаної з розведенням, вирощуванням, утриманням, обліком, підготовкою до полювання та використанням для потреб мисливців собак мисливських порід. Як правило, мисливська галузь фінансується за рахунок суб’єктів господарювання, а саме користувачів мисливських угідь, якими є спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням у їх користування мисливських угідь. За ці кошти користувачі мисливських угідь і здійснюють комплекс біотехнічних заходів – різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин, або державний мисливський фонд, а це мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються у напіввільних умовах або у неволі в межах угідь державних мисливських господарств. Уся ця робота потребує значних ресурсів як фінансових, так і людських, а ще значною мірою залежить від діяльності суміжних суб’єктів господарювання, які займаються використанням природних ресурсів та земельних, водних та лісових ділянок.
Звісно ж, без узгодження дій користувачів природних ресурсів та чіткого контролю з боку державних контролюючих органів налагодити роботу мисливської галузі неможливо.
- Що ж криється за визначеннями, прописаними у Законі України «Про мисливське господарство та полювання» і як насправді наше суспільство ставиться до мисливства?
- Полювання на земній кулі існує з давніх-давен, основними його принципами є дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах, тому у багатьох громадян сформувався стереотип, що мисливці – це люди, які мають мисливську зброю і стріляють з неї по усьому живому наліво і направо цілий рік і без будь-яких обмежень.
На превеликий жаль, переважна більшість наших громадян і зараз мало що знає про людей, які працюють у мисливській галузі, а це люди, які виконують державницьку функцію і від їхньої роботи залежить збереження екологічної рівноваги у тваринному та рослинному світі, збереження водних живих ресурсів, забезпечення нормальної епізоотичної ситуації, можливості громадянам нашої держави доступу до природних ресурсів та багато інших питань, від яких залежить не тільки збереження та примноження тваринного і рослинного світу, а й здоров’я та благополуччя громадян нашої держави. Хто ж ці люди? Це тисячі і десятки тисяч штатних працівників, які вдень і вночі підгодовують диких звірів і птахів та охороняють їх від порушників природоохоронного законодавства, яких у народі називають «браконьєри», при цьому наражаючись на смертельну небезпеку, бо є непоодинокі випадки побиття, а то і вбивства єгерів. Як правило, усі ці заходи проводяться за власні кошти мисливських господарств, при цьому вони не мають пільг податкових, сплачують у повному обсязі усі передбачені податки на рівні комерційних структур, не зважаючи на той фактор, що вони виконують державницьку функцію з охорони і відтворення тваринного світу.
- Тобто, лише згадані вами люди займаються цією справою? А яка підтримка з боку держави, адже мисливці роблять немалий внесок до бюджетів різних рівнів?
- З боку держави визначені лише представники виконавчої влади та місцевого самоврядування, які здійснюють контроль за роботою відповідної галузі, а конкретним веденням мисливського господарства вони не займаються.
- Що ж це власне таке – практична мисливська робота?
- Відповідатиму на це запитання на прикладі Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, як найбільшого користувача мисливських угідь у Полтавській області. Площа мисливських угідь – 1592 тис. га, із них: лісові – 126,6 тис. га, польові – 1381 тис. га, водно-болотні – 84,4 тис. га, у вказаних мисливських угіддях нині є чимало видів диких звірів і птахів…
- Наприклад.
- Наприклад: копитні – 6 261 голова, зокрема:
лосі – 183 голови;
олені благородні – 27 голів;
олені плямисті – 129 голів;
лань – 42 голови;
козулі – 3748 голів;
кабани – 2132 голови.
Маємо 110 368 голів хутряних звірів, зокрема:
заєць-русак – 78750 голів;
білка – 993 голови;
ондатра – 15165 голів;
бобер – 2390 голів;
байбаки – 1437 голів;
лисиці – 1640 голів;
вовки – 10 голів;
єнотоподібні собаки – 1032 голови;
борсуки – 1789 голів;
видри – 1010 голів;
куниці – 3197 голів;
тхори – 633 голови;
горностаї – 2322 голови.
Пернатої дичини у нас 486 028 голів, зокрема:
фазан – 129 голів;
сіра куріпка – 10298 голів;
перепілка – 30135 голів;
гуси – 4035 голів;
качки – 196702 голови;
лебеді – 763 голови;
лиски – 159702 голови;
кулики – 37799 голів;
голуби – 46797 голів.
Долею усіх цих звірів і птахів опікуються 161 штатний єгер, 25 директорів мисливсько-рибальських господарств, 16 мисливствознавців, які протягом лише минулого року виявили 178 порушників природоохоронного законодавства, на яких було складено 178 протоколів про адміністративне порушення та притягнуто їх до відповідальності, із них стягнуто понад 19 тис. грн. штрафів.
З мисливських угідь було вилучено розповсюджувачів небезпечної спільної для людини і тварин хвороби – сказу:
вовків – 42 голови;
лисиць – 3204 голови;
єнотоподібних собак – 197 голів;
бездоглядних собак – 2789 голів; котів – 1616 голів;
сірих ворон – 1581 голова;
сорок – 915 голів;
граків – 1459 голів;
сойок – 762 голови.
Для підгодівлі диких звірів і птахів у мисливських угіддях облаштовані та побудовані:
годівниці – 463 одиниці;
підгодівельні майданчики – 3506;
штучні гнізда – 2064;
штучні водопої – 13;
солонці – 4376;
кормосховища – 61;
навіси для сіна та зернових снопиків – 31;
мисливські вежі – 10;
живоловушки для кабана – 16;
вольєрів для напіввільного утримання – 8,
зокрема:
фазанів – 2;
кабана – 6.
Також ми маємо 18,728 га полів для вирощування кормів та створення ремізів.
Заготовлено кормів:
сіна – 146,9 тон,
зернофуражу – 748,598 тон,
кукурудзи в зерні – 156,49 тон,
кукурудзи в качанах – 260,36 тон,
ячмінь – 52,801 тон,
горох – 0,17 тон,
овес – 14,
відходи соняшнику, сої та інші – 203,158 тон,
коренеплоди – 317,261 тон,
буряк цукровий – 109,24 тон,
топінамбур – 16,6 тон,
силос – 191,88 тон,
жом – 3 тони,
вінички – 69,287 шт.,
снопики зернові – 60,05 шт.,
сіль – 23,34 тони,
на загальну суму – 1396 тис. грн.
Було задіяно для охорони мисливських угідь та викладки кормів – 35 одиниць транспортних засобів, зокрема:
машин – 32,
тракторів – 2,
гужового транспорту – 4,
мотоцикли – 1.
Загальна сума коштів, вкладених у мисливське господарство, включаючи вартість біотехнічних споруд, паливно-мастильні матеріали, заготовлені корма, заробітну плату з нарахуванням та інші витрати склали – 5 885,9 тис. грн.
Загальна сума коштів, отриманих від ведення мисливського господарства у 2010 році, а саме від полювання на хутряних і копитних звірів та пернатої дичини і добровільних внесків – 4135 тис. грн., при цьому з цієї суми було сплачено податків – 426 тис. грн. та 1091 тис. грн. відрахувань до соціальних фондів.
Як видно з вищенаведених даних, затрати на ведення мисливського господарства перевищують надходження на – 2841 тис. грн., причиною цього є низька купівельна спроможність населення нашого регіону, які займаються полюванням і неможливістю мисливських господарств реалізувати відстрільні картки на пернату дичину та хутрових звірів, а також м’ясо копитних за цінами, які б відповідали понесеним витратам.
- Як же вдається виходити з такої непростої фінансової ситуації?
- Тільки шляхом залучення фінансових та людських ресурсів членів Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, які сплачують членські внески та фізично відпрацьовують біотехнічний мінімум, а в деяких випадках навіть вносячи грошову компенсацію.
Нині на обліку в організації – 16433 особи.
Люди, задіяні у галузі ведення мисливського господарства, це і є той основний стрижень, на якому тримається галузь, а існує ж іще ціла низка структур, які тримаються за рахунок мисливських господарств, в тому числі і комерційних. Скажімо, торговельна мережа, яка займається реалізацією товарів мисливського призначення, фірми, які виробляють мисливські набої, порох, гільзи та багато інших комплектуючих для мисливських набоїв, оптичні приціли, прибори нічного бачення, гумові чоботи та комбінезони, човни та мотори до них, одяг по сезонах, опудала качок, гусей, голубів і ще багато іншого товару, і слід зазначити, що благополуччя цих структур напряму залежить від кількості звірів мисливських порід та термінів мисливських сезонів по видах.
- Отож насправді мисливство – галузь надзвичайно багатогранна...
- Так. Вона дає робочі місця, зберігає і примножує тваринне і рослинне різноманіття, наповнює бюджет держави та задовольняє потреби у спілкуванні з природою. І тому, на моє глибоке переконання, будь-які намагання втрутитись у дану галузь із позиції сили можуть призвести до непередбачуваних наслідків, подолання яких потребуватиме значних бюджетних ресурсів та значного терміну на їх усунення.
Розмовляла І.Філоненко
(м. Полтава)
Обсудить новость на Форуме