16:30 08.02.2013 | Все новости раздела "Народная партия"
Клопоти і тривоги фермера з Хмельниччини
Леонід Стецюк – один з 1261 фермерів Хмельниччини, а його 500 гектарне поле – частка 141258 гектарів землі, що загалом доглядає ця категорія селян. На середньостатистичне фермерське господарство припадає лише 14 гектарів. Обмаль. Тому здебільшого разом із фермером землеробським ремеслом зайняті 2-3 його родичі чи односельці. У селі Гальчинцях Теофіпольського району, де господарює пан Леонід, 20 таких фермерських міні-колективів. Кожен має власну техніку, за потреби підсобляє колезі. А їх неформальним лідером став Леонід Остапович Стецюк. Бо відстоює загальні інтереси, підтримує словом та ділом. Він є членом Народної Партії, її незмінним активістом, за безпосереднього сприяння голови Теофіпольської районної партійної організації Василя Шуляка вболіває за долю фермерського руху, долю села. І не тільки рідного району, а й усієї Хмельниччини та України вцілому. Це засвідчив виступ Леоніда Стецюка на обласній конференції асоціацій фермерів та землевласників, де він представляв Теофіпольський район.
«У сільському господарстві я не нова людина, з 1981 року працюю в одному селі, маю фахові знання ,- сказав Леонід Стецюк присутнім у залі. – Перше десятиріччя віддав колгоспові, а вже другий десяток літ – фермер. Доглядаю власний пай, а також орендовані в сусідів. Дрібні фермерські господарства, вдала форма організації праці селян. І як показав час нині усі мають заняття і у наші Гальчинці їздять на роботу з навколишніх сіл, де земельні паї прибрали до рук столичні компанії. Фермери дбають не лише про своїх орендодавців, а й про потреби громади. Досить сказати , що на нашому утриманні вся інфраструктура: школа, клуб, медичний пункт…»
Після такого виступу промовець зосередився на проблемах, що хвилюють фермерський загал Теофіполського району(а як з’ясувалось далі зі слів наступних учасників дискусії і всієї області).
«Круті землеробські холдинги озброєні потужною технікою зарубіжного виробництва для обробки тисяч гектарів, - сказав він далі. –Для фермерських невеликих ділянок потрібні ж малогабаритні машини та знаряддя. Їх випуск можна налагодити у вітчизняних умовах. Але урядовці про це не піклуються. Можливо, тому, що можновладці фактично є власниками тих же холдингів? Мабуть завдяки високому службовому становищу вони зуміли не повернути державі понад 100 мільярдів гривень позик на закупівлю імпортних комбайнів, тракторів?»
Фермер Леонід Стецюк також додав: «Тим часом фермерів намагаються довести до банкрутства, аби віддали їм власне добро. Щороку, наприклад, я сплачую 900 тисяч гривень різних податків. А щоб продати 300 тонн збіжжя, змушений шукати покупця. Аграрний фонд приймає тільки партії не менші 2 тисячі тонн. Кілька років тому моє господарство, як й інші в районі , постраждали від природного лиха. Для закупівлі насіння та добрив держава надала 50 тисяч допомоги. Мовляв, без повернення. А через п’ять років стягнула через суд за «допомогу» 72 тисячі гривень. А нещодавно телефонують мені з району і говорять: «Ви маєте скласти план сівозміни на п’ятирічку. Це коштуватиме 50-60 тисяч гривень». Відповідаю, що я не маю нині коштів. На що мені відповіли: «Без такого документу ви будете позбавлені права займатися землеробством». Незважаючи на те, що подібний проект недоцільний в умовах ринкової продукції , коли попит диктує щорічні поправки до сівозмін…»
Наприкінці він зробив висновок: «Вочевидь, фермер та одноосібники залишаються безкоштовними донорами держави, знекровлюються. Тоді як в Європі, на кого ми рівняємось, інакше. До мене приїздила родичка з Німеччини, вона також фермер. Для неї, уряд наче рідний батько – повсякчас допомагає. Відповідні служби піклуються, відповідні програми діють. Відповідні – до запитів фермерів, в інтересах суспільства, для якого той є годувальником».
Леонід Стецюк завершив виступ риторичним запитанням: «Коли ж в Україні, скажіть. Буде такий порядок?!»
Організатори конференції чіткої відповіді не змогли були дати. Зі слів голови асоціації фермерів Анатолія Мендрика, торік із обіцяних мільйонів гривень з Державного бюджету на потреби сектору аграрної галузі області не надійшло жодної гривні. Наразі обіцяні 600-700 гривень на кожне господарство – сміх і горе за нинішніх зростаючих цін на пальне, добриво, запасні частини…
Тож залишилося в учасників обласної конференції єдине: на черговому з`їзді фермерів у столиці висловити тривогу і закликати високопосадовців нарешті зважити на голос справжніх господарів землі, щоб відродити українське село – колиску нації. Ветеран хліборобської праці, народник, Леонід Остапович Стецюк згодився засвідчити позицію колег на цьому форумі.
Віталій Чижевський
(Хмельницька область)
Обсудить новость на Форуме