05:45 22.07.2011 | Все новости раздела "Народная партия"
Юрій Литвин: «Потрібно ще попрацювати»
Завершилася восьма сесія Верховної Ради України. Одразу після її закінчення народний депутат України фракції Народної Партії у Верховній Раді України, голова Кіровоградської регіональної організації Народної Партії Юрій Литвин зустрівся з журналістами кіровоградських обласних ЗМІ і відповів на їхні запитання.
– Юрію Олексійовичу, ви є заступником голови слідчої комісії, що займається розслідуванням обставин підписання Україною газових угод. На вашу думку, який може бути висновок суду по справі Тимошенко?
– За такі вчинки може бути термін від 7 до 10 років, можливо, умовно. Ті питання, що розглядалися тимчасовою слідчою комісією, дають підстави для таких висновків, а шоу, яке відбувається у залі суду і транслюється у прямому ефірі, нагадує казки діда Панаса. До того ж фігуранти справи намагаються перекручувати факти судової справи. Я відстежую цей процес. Розглядається справа щодо завдання збитків Україні.
Ми подали документ Голові Верховної Ради України Володимиру Литвину, поставивши його до відома, що на період депутатських відпусток комісія роботу не припиняє. Складається враження, що Тимошенко намагається затягти процес до осені й розпочати потім якісь акції протесту для затягування цієї справи. Для прикладу наведу один матеріал. Захищав Юлію Володимирівну її однопартієць Власенко. По ньому у нас виник ряд запитань. Зокрема, у період з 2008 по 2009 рік, будучи народним депутатом України, він писав заяви голові ДПА України Буряку С.В.: «Прошу прийняти мене на роботу на посаду в.о. заступника голови ДПА України». Коли пишуть заяву, то формулюють «на посаду», а не «в.о.». І таких заяв п’ять. І він на цю сумнівну посаду призначався. Регламентним комітетом ми розглядали це питання. І подібних «цікавих» моментів дуже багато.
– Дмитро Ветвицький, що останнім часом з’явився в політичному ефірі Кіровоградщини, якимось чином фігурує у справі Тимошенко? Чи він білий ангел?
– Білих немає. Із політики в економіку, з економіки в політику. Довідка з Держкомстату України стверджує, що Дмитро Ветвицький є головою підприємства «Єдині енергетичні системи». Водночас він є народним депутатом України. Це якщо в останні дні не встигли переписати. Є офіційна довідка, за якою він є керівником вищезгаданого підприємства.
– Відомо, що до Верховної Ради подали два законопроекти про вищу освіту. До якого із них більше схильні депутати?
– До нас зверталися деякі керівники вишів і просили не приймати цей закон. Є різні думки щодо скорочення мережі вишів. Остаточне рішення буде за народними депутатами. Моє особисте бачення, що система вищих навчальних закладів повинна бути упорядкована. Були інститути, які потім перереєструвалися в університети, академії, з’явилося багато комерційних навчальних закладів. Однак головне – не статус навчального закладу, а якість освіти, яку він дає студентам.
Усе потрібно вирішувати комплексно, і не тільки в законодавчій сфері. Одна з найбільших проблем молоді полягає у пошуку роботи. У радянські часи молодий спеціаліст повинен був відпрацювати 3-4 роки за направленням. А тепер студент отримує «корочку», радіє, що закінчив навчальний заклад, але разом з тим не знає, куди піде далі. Головне для студента, учня, коли за ним зачиняються двері навчального закладу, – знати, що він, його знання комусь потрібні. Я переконаний, що ті підприємства, які дбають про своє майбутнє, повинні виступати замовниками спеціалістів у навчальних закладах.
– Зважаючи на прийняту Верховною Радою пенсійну реформу, чи матимуть випускники хоч якусь можливість влаштуватися на роботу?
– Я гадаю, що так. Прийняття Закону про пенсійну реформу дає можливість продовжити термін роботи певним категоріям осіб. Усвідомлення необхідності пенсійної реформи потрібно починати з того, для чого вона робиться. Для людей віком до 35 років ефект буде відчутним. Накопичувальна система дасть свої результати і створить необхідне підґрунтя для забезпеченої старості. Для тих, кому 40-45 років і є певний стаж, працюватиме змішана система.
Коли приймали Податковий кодекс, усі казали, що він поганий. Потім внесли деякі поправки, і зараз кодекс працює. Такого комплексного документа за 20 років у нас взагалі не було. Ми користувалися постановами, різними наказами, але кодексу не було. Тепер є закон, який чітко регламентує діяльність по сплаті податків.
І пенсійну реформу ми зобов’язані були приймати. По-перше, для того, щоб виконати умови, визначені у підписаному 2008 року меморандумі з МВФ. Підписували його, до речі, Ющенко, Тимошенко і Стельмах. Серед вимог МВФ – підвищення пенсійного віку, збільшення цін на житлово-комунальні послуги, на газ і так далі. Ми отримали кошти і вони невідомо куди пішли: їх красиво прогуляли.
Тепер в Україні нова влада, новий президент, є інші бачення, пропозиції і потреби країни. Але на нас тепер давлять боргові зобов’язання. І нам висувають нові вимоги. Реформа була потрібна. Є ще один аспект. Зранку, перед пленарним засіданням, я порахував кількість депутатів-пенсіонерів за віком. Таких виявилося 136. Ось ці люди повинні вийти до людей і сказати, яку вони отримують пенсію на сьогоднішній день і яку отримують зарплатню. Це великі суми, яких вистачило б на усіх пенсіонерів Кіровоградської області. А перед виборами ці ж депутати вкотре будуть розповідати про соціальні гарантії. У першу чергу, потрібно починати із себе, бути відвертим у цих питаннях.
– До вас звертаються керівники сільгосппідприємств. Яке питання їх турбує найбільше?
– Що буде із землею. Це основне питання, яке виникає у сільгоспвиробників. Парламент прийняв закон про земельний кадастр. І це вже початок земельної реформи. Головним завданням на сьогодні стає інформування населення: треба надати людям можливість зрозуміти, про що йде мова, в іншому випадку нас чекатиме непорозуміння. Так було з Податковим кодексом, з пенсійною реформою. Люди повинні знати і розуміти, що відбувається. З вересня парламент почне займатися цим питанням.
На мою думку, ринок землі в Україні потрібно вводити. Опозиційні сили говорять про те, що це неможливо зробити, потрібен діалог, референдум, а я це розцінюю як чергову балаканину. Є право власності у тої частини населення, яка має акти на землю. І вони мають право розпорядитися своїм наділом на власний розсуд. Механізми мусить створити держава. Іноземці не повинні брати у цьому участь. Землевласники та орендарі повинні розібратися самі із собою. Відповідно до цього законопроекту ринок землі має запрацювати з 2013 року.
– Нині пора відпусток. Де ви будете відпочивати?
– Оскільки ми направили листа Голові Верховної Ради України про те, що наша комісія буде працювати, то я нікуди не збираюся. Буду перебувати у Кіровограді та Києві. Буду вдома читати, писати, готувати докторську дисертацію. Сім’я поїде у Крим. Вони нехай відпочивають. А для себе я вирішив, що потрібно ще попрацювати.
Підготував Руслан Худояров
Обсудить новость на Форуме