00:46 13.05.2011 | Все новости раздела "Народная партия"
Хочете відпочити чи порибалити? Держава таке право гарантує, але орендарі водойм з цим не завжди згодні
Останнім часом усе більше мешканців Полтавщини звертаються до Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР) та Полтавської регіональної організації Народної Партії з проханням пояснити, чому громадяни, які отримали в оренду ставки, не дозволяють місцевим жителям та мешканцям інших населених пунктів рибалити на цих водоймах, а якщо і дозволяють, то за такими цінами, що бажання рибалити зникає. На щастя, на Полтавщині не маємо прикладів бійок та стрілянини на берегах орендованих водойм, але на теренах України про такі випадки відомо. Ситуацію коментує голова президії Полтавської обласної організації УТМР, голова Полтавської регіональної організації Народної Партії Костянтин Боровик.
- Костянтине Олексійовичу, наскільки це серйозна проблема для Полтавщини і як ви її вирішуєте?
- Перш за все, доводиться давати пояснення, що наша організація до цих ставків і водойм не має, на жаль, жодного відношення ще з 2005 року, коли у нашій державі було визначено три форми власності: державна, комунальна та приватна. Відповідно, колективну власність було ліквідовано, у зв’язку з чим ми і втратили право на значну кількість ставків, де могли порибалити і відпочити усі охочі, бо саме за рахунок нашого громадського об’єднання здійснювалась охорона цих ставків від осіб, які займались недозволеними методами вилову риби. Коли ж людина рибалила на вудку, гумку, донку, спінінг та інші дозволені знаряддя, то, звісно ж, мала таку змогу і до того ж, робила це безкоштовно.
На мою думку, ситуація з орендою ставків – це наслідки того, що представники місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування не належно здійснюють контроль за виконанням договірних умов орендарем та намаганням деяких орендарів вважати, що лише вони мають право використовувати водні живі ресурси, а точніше рибу, яка є у цьому ставку і до якої вони практично мають опосередковане відношення. Адже, беручи в оренду ставок для ведення рибного господарства, практично ніхто з них не вирощує карася, окуня, плітки, багатьох інших видів риби, яка вважається супутньою або сорною.
- Отож кожен з нас має право на відпочинок з вудкою на будь-якому ставку не залежно від того, хто його орендує і чи орендує взагалі?
- Саме так. Кожен громадянин має право відповідно до Конституції України вільного і рівного доступу до використання природних ресурсів. Стосовно порядку і правил його використання, то тут найперше, що треба зробити – визначити чіткі правила, де, зокрема йтиметься і про плату за вилов риби. Вартість повинна бути обґрунтована на вилов тих видів риби, яку запускав орендар, а не на ті, що були передані державою і орендар отримав їх безкоштовно. Мене особисто дивує підхід до визначення вартості відловочних карток, які реалізуються орендарями, – від 30 до 200 гривень за добу, при цьому жодного разу я не отримав виразної та зрозумілої відповіді від тих, хто реалізує ці картки, чому їхня вартість саме така.
- Мабуть, саме через гроші і виникають конфлікти навколо водойм?
- Так, на жаль, ми все частіше бачимо і чуємо про факти побиття рибалок на орендованих ставках, сутички, під час яких застосовується зброя, біти, спеціальні засоби, а то і просто те, що потрапляє під руку. На мою думку, у декого з орендарів та у їхніх партнерів або спільників проявляється на генетичному рівні бажання буди панками, вважаючи, що тільки вони є законом на цій території, а хто мислить по-іншому або робить по-іншому, то це майже ворог для них! А як іще можна сприймати факти, коли рибалки після побиття потрапляють до лікарні, або (і такі випадки трапляються!) проти них застосовують нарізну вогнепальну зброю?
Не хотілося б, щоб у читачів склалося враження, що я займаю позицію лише однієї сторони, а саме рибалок. Серед них, на превеликий жаль, також є багато тих, хто займається незаконним виловом риби недозволеними знаряддями, у недозволені терміни і при цьому завдаючи не тільки моральної, а й матеріальної шкоди рибним господарствам, власникам і державі. Справді, у орендарів є багато проблем з такими горе-рибалками, у яких тільки «рибки» і не вистачає для повного щастя.
- Але ж ці відносини і повинні регулюватися державою через своїх представників у владі, через законодавчу базу, яка б чітко визначала права і обов’язки кожної зі сторін?
- А найголовніше, щоб норми цих законів безумовно виконувалися! Якщо хочете, то ці відносини і та ситуація, про яку ми говоримо, є не чим іншим, як віддзеркаленням взаємин у нашому суспільстві, рівня культури і поваги одного громадянина до іншого, до держави – через виконання букви закону. І, на моє глибоке переконання, це питання не повинно бути другорядним, бо воно стосується взаємовідносин громадян. І без втручання саме державних органів усіх рівнів самі громадяни його не вирішать...
Розмовляла Ірина Філоненко
(м. Полтава)
Обсудить новость на Форуме