20:15 24.05.2011 | Все новости раздела "Народная партия"
Душа і голос ветеранів не старіють
Маньківський хор ветеранів війни і праці «Джерело» відомий на Черкащині. У народі кажуть – людина старіє, а голос, як і душа, – ні. От і вражають ветерани співзвучністю і розмаїттям голосів, неповторністю виконання народних пісень, класичних і сучасних творів. Колектив цілком заслужено носить звання народного. «Хор – це наше життя», – каже його засновник, організатор, диригент і без перебільшення душа колективу, а як треба, то і турботлива опікунка кожного, кому потрібна допомога, Людмила Василівна Фітенко.
У складі хору відомі на Маньківщині люди – партизан України, колишній директор восьмирічної, а потім завуч об’єднаної середньої школи Оксана Григорівна Руденко, один із колишніх керівників району Петро Семенович Дума, голова ради ветеранської організації району Велентина Іванівна Ковган.
Напередодні свят – 1-го Травня і Дня Перемоги з ветеранами зустрілися народний депутат України Сергій Терещук, заступник голови районної ради Василь Онищук, керівник фракції Народної Партії у цій раді Володимир Лисогора.
Говорить Сергій Терещук:
- Небагато на Черкащині таких ветеранських хорів, як у Маньківці, з таким різноманітним репертуаром і чудовою майстерністю виконання пісенних творів. Цією зустріччю хочу привернути увагу громадськості до наших прогалин у вихованні поколінь. Нам треба знову з’єднати ланцюжок молодь – ветерани. Бо вони не тільки живі свідки, а й творці історії, яка так стрімко змінюється на наших очах. Раніше ветерани були бажаними гостями у школах, спілкувалися з дітьми. Зараз любов до Батьківщини стає абстрактною цінністю. Мудрість літніх людей, їхні знання, досвід нині не затребувані, а в години скрути, яку переживає Україна, вони вкрай необхідні. На повазі до старших формується гідність молодих людей, їхнє усвідомлене ставлення до своєї історії. Адже здобута ветеранами Перемога дозволила уникнути не тільки рабства, а й остаточно об’єднати Україну. Не меншою за значенням була і відбудова країни, відновлений економічний потенціал, що створив підмурок для розвитку сучасної української держави.
І далося це неймовірно тяжкою майже безоплатною працею нинішніх ветеранів у сільському господарстві, промисловості, на будовах. Вони, як ластівки, ліпили наше гніздо, «а сини перебудови», на жаль, розвалили все. Бо якій ідеології заважали Маньківські заводи – молочний, майоліковий, радіоприладний. Поруйновані і розтягнуті по цеглині тваринницькі комплекси. Все це були робочі місця, якісна продукція, стабільні надходження до бюджету.
Мільйонами молодих життів у роки Великої Вітчизняної війни вдалося відстояти свою землю. А сьогодні навіть у парламенті йде гостра дискусія – продавати чи не продавати нашу землю іноземцям. Мовляв, хай хазяйнують, вносять інвестиції, використовують сучасні технології і техніку. Але виникає запитання – то навіщо ж було воювати, треба було здатися і добровільно прийняти рабство. Німецькі фірми вже і зараз господарюють на наших землях на правах орендарів. То нехай так і працюють, тільки під суворішим контролем з боку держави щодо виконання у повному обсязі укладених договорів, щоб не виснажували українські ґрунти, щоб не спустошувались наші села.
А своїм власникам паїв, особливо похилого віку, треба дати передбачену Конституцією можливість розпоряджатися землею. Хай у них її викупить держава за економічно обґрунтованою вартістю, щоб не обдурили немічних людей спритні ділки.
Народний депутат відповів на запитання ветеранів. Одне із них стосувалося рішення парламенту щодо офіційного використання червоного прапора у ході відзначення чергових річниць Перемоги. Дехто вважає, що це може спричинити напруження у суспільстві. Сергій Терещук розвіяв таке побоювання, бо йдеться не про заміну державного прапора. «Мій дід, – сказав він, – загинув за кілька днів до закінчення війни. В Україні більшість сімей втратили батька, сина, брата. І Велика Перемога, сльози рідних і їхня радість назавжди пов’язані з тим прапором. Тому нам нічого соромитись, нічого відмовлятися від самих себе, від своїх святинь», – наголосив нардеп.
Ветерани просили Сергія Терещука, як заступника голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин, довести до парламентаріїв їхню незгоду з приводу несправедливого розпаювання земель. Коли Бог створив землю, то зробив це для всіх землян, а не для визначених за видуманою чиновниками інструкцією, вважають вони. Ту землю, яку вони боронили, за яку полягли їхні рідні, віддали іншим. Сергій Миколайович вважає такий підхід теж несправедливим. Він розповів, що і сам, і його батько, хоч і працювали в колгоспі (син – трактористом, а потім агрономом, батько – бригадиром тракторної бригади), наділу не одержали, бо на той час вже не працювали у господарстві. На думку депутата, землю не потрібно було ділити на шматочки, видавати державні акти. Адже тепер цими клаптиками, нарізаними посеред поля, важко скористатися. Потрібно, щоб держава поступово викупила наділи і передавала їх в оренду на конкурсних умовах тим, хто може на ній ефективно господарювати.
«А якщо держава захоче знову колективізувати землю силою?», – пролунало запитання. Нардеп відповів, що ми живемо вже не у тоталітарній державі і люди самі не дозволять нікому вчинити так.
Ветерани обурювались ганебною поведінкою частини народних депутатів, їхніми висловлюваннями і бійками. «Якби я і мої колеги по фракції вели себе так, я б до вас не приїхав», – сказав на це Сергій Терещук. Він переконаний – до закону про вибори нового складу Верховної Ради потрібні такі зміни, щоб виборці обирали конкретного кандидата, щоб той, ставши депутатом, звітував перед ними, а якщо недостойно повів себе, то ті ж виборці могли відкликати його. «А нині у Верховній Раді, як у вас у хорі, – пожартував нардеп, – одні диригують, "піаністи" бігають і на кнопках грають, а депутати співають те, що їм скажуть».
Ветерани провели репетицію, в ході якої виконали свої кращі твори. Їхній чудовий спів, майстерність, що не поступається професійним колективам, – переконливий доказ того, що є ще порох у порохівницях.
Підготував Микола Костецький,
м. Черкаси
Обсудить новость на Форуме