04:45 20.03.2014 | Все новости раздела "Народная партия"
Думки депутатів – народників Вінниччини щодо ситуації в країні.
У березні на Вінниччині активно проходить звітна компанія депутатів-народників. Під час своїх звітів жоден депутат не може пройти повз кричущої проблеми відносин між Україною та Росією. Ми всі свідомі того, що розвиток подій може проходити за різними сценаріями, але головне завдання суспільства в цілому та депутатського корпусу зокрема – це питання як зупинити Путіна. Ми усвідомлюємо, що жодна з великих державЗаходу та Америки не має наміру вплутуватися у бойове протистояння із РФ із-за України. Існує дуже великий ризик переростання такого протистояння в ядерну війну. У якій, звичайно, переможців не буде. Всі, без виключення, стануть переможеними.
Реально, як Європа, так і США, до кінця не визначилися, що далі робити і де та «червона лінія», після якої вони просто будуть зобов'язані втрутитися, не зважаючи вже на можливі економічні втрати. Європейські партнери також не приховують, що їх подальша реакція на події у Криму в значній мірі залежатиме і від кроків української сторони на цьому напрямі.
Виникає цілком закономірне запитання: - А що в цій ситуації робити нам, українцям? Воювати? Танками і літаками в яких немає палива? Піддати країну обстрілу важким російським озброєнням, яке здатне стерти з лиця землі наші міста за лічені години?
А хто і на які гроші їх потім відновлюватиме? Невже нам потрібна не сотня, а небесний мільйон, чи два, три, щоб переконатися, що країна має рухатись у іншому напрямку?
Скоріш за все ситуація розвиватиметься за наступними сценаріями.
1-й варіант. Путін в Росії практично завершив побудову промислового феодалізму, посилив територіальну, а не етнічну складову, створив 7 федеральних округів із представниками Президента. Таким чином Кремль може із старту окупації не давати щедрі аванси Аксенову і Константінову, а відразу забезпечити керованість території Криму з Москви. Провести «правильні» вибори і у прискореному варіанті «привести кримські нормативно-правові акти відповідно до законодавства РФ».
Тепер «параду суверенітетів» в національних околицях немає, все під контролем федерального Центру, а місцеві еліти час від часу отримують якісний прочухан, щоб пам'ятали де столиця.
2-й варіант. У Кремлі розуміють, що в короткостроковій перспективі Росія зіткнеться із значним міжнародним тиском, не тисненням руки, кризою політичного діалогу і навіть перспективою часткового відновлення «холодної війни».
Москва може піти на широкий і дорогий експеримент по створенню вітрини «нового російського федералізму» в Криму.
Алгоритм наступний: Москва наполягає на відновленні дії редакції Конституції АРК від 6 травня 1992 року, де передбачаються договірні стосунки із Україною. Проте, після вирішення «референдуму», Верховна рада АРК внесе зміни до ст.9 і замість формулювання «Республіка Крим входить в державу Україна і визначає з нею свої стосунки на основі Договору і угод» буде фігурувати не Україна а РФ.
Очевидно, що окрім кримських татар право на національно-культурну автономію отримає і українська община півострова. Поза сумнівом, що така лояльна «українська община» незабаром з'явиться у Криму.
Головне створити картинку мирного вирішення конфлікту, забезпечення світу і формального права на культурну автономію національних меншин, навіть надати лояльним татарам і українцям квотне представництво в органах влади. Мовляв, в Україні твориться беззаконня, країна розвалюється на частини, вводиться цензура, розгул націоналізму і боротьба з інакомисленням, а в Криму (так, не правовим способом «врятованому» від Києва) панує міжнаціональна злагода, розвивається економіка і зростає ВВП. А там дивишся європейці втомляться від української проблеми, по-іншому почнуть дивитися на Майдан, влада в ЄС змінитися. ну або нафта подорожчає. І знову настане час перезавантаження російсько-західних стосунків.
3-й варіант. “Придністровізація” Криму. Не можна виключати, що Росія, реально оцінивши свої шанси і зваживши всі ризики, піде на «поступки», намагаючись їх дорого продати як Україні, так і всьому міжнародному співтовариству. Що це може означати на практиці?
«Дорогою життя» для Росії може виявитися варіант консервації Криму у вигляді невизнаного регіону по аналогії із Придністров'ям. На ділі, звичайно, Москва Крим може не приєднати до себе, але що стосується допомоги – буде давати рівно стільки, щоб «не здохли».
Результатом діалогу Росії і Заходу може стати підписання високими представниками США, ЄС, РФ, України і, можливо, Туреччини якогось комюніке з базовими принципами врегулювання конфлікту в Криму як то територіальна цілісність України, особливий і надійно гарантований статус Криму у складі України, позаблоковий статус Української держави, підтвердження права ЧФ РФ на продовження присутності в Криму, гарантії особливого статусу російської мови і таке інше.
Які преференції в результаті отримає Росія?
- Росія отримує практично стовідсоткові гарантії утримання Києва від яких-небудь неузгоджених кроків на зовнішніх напрямах, будь то у бік ЄС або НАТО.
- Росії більше не потрібно буде буцатися із Києвом по питаннях переозброєння флоту, інвентаризації об'єктів власності, контролю над Керчь - Єнікальським каналом і інших «дрібницях».
- Росії не доведеться брати на повний вміст дотаційний регіон, з відсутністю води, енергії, інфраструктури, і напівкримінальним керівництвом.
- Врешті-решт, Володимир Путін істотно підсилить свої позиції як усередині країни, так і на міжнародній арені.
Що нам робити? Необхідно докласти всі дипломатичні зусилля, щоб не дозволити Росії закріпитися в будь-якому іншому статусі, окрім як сторона конфлікту. Уряду України вже зараз варто зайнятися виробленням пропозицій для майбутньої програми реінтеграції нашої країни, орієнтованої на стимулювання населення Криму до життя в рамках однієї держави.
Ми повинні усвідомити, що ніхто не воюватиме за нашу територію, якщо ми самі не продемонструємо готовність застосування сили для віддзеркалення іноземної агресії, принаймні для недопущення можливого просування російської армії на материкову частину України. Чим пізніше ми «покажемо зуби», тим з гірших дипломатичних позицій нам доведеться починати мирні переговори.
Прес-служба Вінницької обласної парторганізації
Обсудить новость на Форуме