19:45 26.01.2018 | Все новости раздела "Народная партия"

ДУМАТИ ТРЕБА. ДУМАТИ!

Схоже, що кампанія з «деокупацією Донбасу» у вигляді закону завершилась, хоча його остаточну редакцію мало хто бачив. Але її вправно відпрацювали ті, хто знає про закон із коментарів. У тому числі від нардепів, 90% з яких на його прикладі, утім, як і інших документів, не продемонстрували своє уміння взагалі щось читати з того, що належить за їх призначенням.

Тому вважаю за доцільне привернути увагу до декількох моментів.

Перший – наполегливі твердження, що закон не суперечить мінському процесу можна було б приймати, якщо не враховувати факт того, що він їх взагалі не передбачає. Тобто мирний шлях розв’язання проблеми виключається. Залишаються лише два інших – тримати все, як є, та війна. Закон якраз фактично і орієнтує на останній варіант.

У цьому зв’язку обмежусь лише наведенням думки відомого американського дипломата й вченого Джорджа Кеннана: «переможці та переможені – однаково приречені на те, щоб вийти з війни збіднілими й ще більш далекими від досягнення тих цілей, котрі ми собі ставили; що як з перемогою, так і з поразкою, пов’язані майже рівні біди і що найблискучіша воєнна перемога не може дати нам право дивитися у майбутнє з іншими почуттями, ніж горе й приниження за те, що відбулося, ніж усвідомлення того, що шлях, який веде до кращого миру, довгий і складний та що він не був би таким складним й довгим, коли б нам вдалося уникнути воєнної катастрофи».

Другий момент – нинішній рівень недовіри до влади, що підтверджують останні соціологічні дослідження, є ключовою перепоною визнання й підтримки взагалі будь-яких дій у цьому питанні. Наївно розраховувати на перемоги, не маючи на своєму боці народу.

Третє – влада демонструє наміри продовжувати боротися за території, а не за людей. Вона так і не зуміла вникнути і перейнятися становищем тих, хто живе на не підконтрольній Україні частині Донбасу. Контрпродуктивними виглядають й всі різноманітні спроби поділити жителів регіону на колаборантів й союзників.

Такі спрощені до межі воєнно-політичні доктрини й дитячі уявлення щодо заходів повернення в лоно держави Донбасу не дадуть бажаного результату. А до цього ще й призведуть до розчарувань у союзницьких колах.

Так що думати треба перед тим, як приймати подібні рішення, прораховувати результати і наслідки. Думати про увесь народ і Україну, а не про те, щоб утриматись у «сідлі» войовничим гарцюванням.

Володимир Литвин, Голова Народної Партії

Источник: Народная партия Украины

  Обсудить новость на Форуме