17:30 16.08.2010 | Все новости раздела "Народная партия"

Чернігівщина: Митінгувати нам ніколи: треба працювати, щоб вижити

…По-доброму заздрю колегам Смолянської сільської ради, що в Куликівському районі на Чернігівщині, яким місцеве господарство допомагає вирішувати соціальні проблеми. Хвала і його керівникові, який зумів зберегти колишній колгосп, та не дав чужим інвесторам розірвати господарство на декілька частин. Про добрі справи в Смолянці я чула давно, але детальніше дізналася з публікацій в останніх номерах районної газети «Поліська правда».

У нашому селі Вересоч, що знаходиться неподалік від Смолянки, все лягає на плечі громади. Землю в селі обробляють кілька орендаторів, центральні садиби яких знаходяться в інших селах. Саме тому місцевий бюджет дуже бідний. Тож доводиться викручуватися, іншого слова не підбереш.

Ось вам приклад: виникла необхідність огородити кладовище. А де ж взяти кошти? Вирішили звернутись до людей… Позаторік зібрали з кожного двору по 30 гривень. На ці гроші закупили паркан. Встановлювали його гуртом, толокою. Але на все кладовище його не вистачило. Збір коштів провели наступного року і тепер від автошляху все загороджено.

Або візьмемо наступний приклад. На балансі сільської ради є санітарний автомобіль, яким можна доставити хворих до районної чи обласної лікарні, але у місцевому бюджеті бракує коштів на бензин. Громада вирішила, що сім’я, яка викликала швидку допомогу, повинна придбати пальне. До того слід додати, що й на медикаменти для надання першої невідкладної допомоги зібрали ще по 10 гривень з двору. Ось так, копійка до копійочки, але ж питання вирішуються.

І далі – у селі немає пожежної автомашини, а лиха трапляються. Якщо розраховувати на пожежників з райцентру, то і в них проблеми з пальним! Тому громада зібрала по 20 гривень, щоб вони за необхідності могли виїхати на виклик.

Прикладів безліч: це і ремонти соціальних об’єктів і впорядкування вулиць, доріг, місць відпочинку… і все за кошти громади.

А які святкові гуляння відбуваються в нашому селі! Вся громада збирається дружно, з району приїжджають подивитися і разом з нами повеселитися. А коли виїжджаємо на свята у Куликівку, повертаємося додому обов’язково з призами, кубками, грамотами, преміями. Весь кабінет сільського голови заставлений районними і навіть обласними нагородами.

В успіхах громади велика заслуга нашого голови – члена Народної Партії Катерини Володимирівни Тимошенко, яка друге скликання очолює сільську раду і виконком. Вона зуміла об’єднати навколо себе актив, сама постійно в роботі, і не лише в кабінеті, а й на суботниках, сільських родинах, де виникають сімейні проблеми, в районних кабінетах, де треба вирішити певні питання. До речі, зазначу, що більшість депутатів сільради ніколи не кричать про свої симпатії до певних політичних сил, й тому у нас ніколи не виникає конфліктів на політичному підґрунті. Та й митінгувати нам ніколи. Треба працювати, щоб вижити.

Утім, не можу сказати, що наша громада взагалі є аполітичною. Та безперервна політична тріскотня, що ллється з екранів телевізорів, публікується в столичних газетах, має відчутний вплив і на наших людей. І дуже шкода знедолених селян, які купуються на передвиборчі подачки. Але чому тепер, коли немає «великих» виборів, ми не бачимо недавніх благодійників???

Так хочеться, щоб усі мої односельці, та й наші земляки, зрозуміли, що на виборах треба обирати владу, а не тимчасових благодійників. Бо вчора вони були, а сьогодні їх уже немає. А жити треба кожного дня, і завтра також. Утім маємо дивну картину: для села обираємо справжнього господаря, а до Верховної Ради голосуємо здебільше за тих, хто вміє гарно брехати, передвиборчі подачки роздавати і організовувати суспільну колотнечу. Невже справді існує якийсь політичний гіпноз?

Людмила Лазар,

член Народної Партії,

бухгалтер Вересоцької сільської ради

Источник: Народная партия Украины