22:45 17.01.2011 | Все новости раздела "Народная партия"
Черкащани відзначили чергову річницю з дня народження Василя Симоненка
«Витязю молодої української літератури», чия творчість стала незгасним спалахом тепер уже далеких 60-их років минулого століття, 8 січня виповнилося б 76 років. Більшість зрілих творів поета народились на Черкащині. Тут він, 28-річний, знайшов свій вічний спочинок. Але крила його думок, ідей, образів піднесли його до всеукраїнського визнання і за величиною поставили його в ряд з такими поетами, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко.
На урочистості до Черкас прибули гості з Києва, Полтавської і Чернівецької областей. Вони з представниками влади і творчої інтелігенції Черкащини поклонилися могилі поета, оглянули щойно встановлений йому пам’ятник, побували у його робочій кімнаті-музеї при редакції газети «Черкаський край». Про незгасну пам’ять і любов до творчості Василя Симоненка ще раз засвідчив як завжди переповнений шанувальниками зал драматичного театру.
У дійстві спогадів і чарування Симоненковим словом взяли участь митці драматичного театру й обласної філармонії, письменники з Києва, Черкас, Чернівців, земляки з Лубен, студенти Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького. Від обласної ради виступив заступник голови ради, заступник голови обласної організації Народної Партії Василь Касян. Він наголосив, що Василь Симоненко став совістю вже двох політичних систем. У добу 60-х років, коли розроблялися грандіозні програми комуністичного будівництва, тривало змагання двох світів за сфери впливу на планеті, за першість в освоєнні космосу, тоді ще маловідомий поет із Черкащини дисонансно запитав не тільки українців, а й інших землян: «Ти знаєш, що ти людина», що «завтра тебе не буде більше на цій землі!»
Він поставив під сумнів ідеологічні, духовні й матеріальні цінності того часу, не побоявся вголос сказати те, про що говорили у закутках, у вузькому колі однодумців.
А це і молитва за свою матір – Україну, яка не йде в порівняння з Америками і Росіями. І гордість за свій народ, який буде завжди. А головне – шана і повага до простої людини – носія мудрості і нашого добробуту.
Дивом є те, що і сьогодні майже кожен рядок Симоненкового слова живий, зрозумілий і що важливо – актуальний. Бо нині також совість і справедливість не у повазі вже у нашому суспільстві вихованих «патріотів».
Як представник влади Василь Касян, хоч і обраний на посаду нещодавно, визнав, що не все, особливо попередниками, зроблено на Черкащині для вшанування постаті Василя Симоненка, а надто поширення його творчості. Бракує масового видання його книг. Біля будинку з пам’ятною дошкою, де жив поет, вирує ринок і оселедці продають прямо під меморіальним знаком. А вулиця з його іменем найкоротша в Черкасах – лише один квартал. Можливо, варто назвати її Театральною, а вулицю Фрунзе, де розташований сквер із пам’ятником поету, перейменувати на вулицю Симоненка.
Настав час суттєво розширити музей Симоненка, поповнити його експонатами і належним чином оформити художньо. На часі відкриття в Інтернеті сайту письменників Черкащини, де б чільне місце було відведене творчості поета.
Одне слово, роботи з Симоненковою спадщиною ще багато. І нинішня влада висловлює готовність підтримати ініціативи спілок митців і шанувальників його творчості.
Загалом, вечір пам’яті Василя Симоненка засвідчив, що в Україні він став тією постаттю, яка нині потужно впливає на процеси об’єднання нації, формування нашого духовного осердя.
Микола Костецький
(м. Черкаси)
Обсудить новость на Форуме