17:30 24.01.2014 | Все новости раздела "Народная партия"
Асоціація зі здоровим глуздом
Ідеї «фікс» часто народжуються для того, щоб так ніколи і не стати реальністю. Принаймні їх практична реалізація може відкладатися нескінченно довго. Проте такі ідеї мають властивість майже повністю заповнювати думки людей, міцно закріплюючись у їхніх головах. Так створюється ілюзія щасливого майбутнього й загального добробуту, який настане після того, як омріяна ідея буде нарешті втілена в життя.
Заради такої ідеї люди часто готові жертвувати багатьма речами: власними планами й перспективами, теперішнім добробутом заради майбутнього щастя, синицею в руках заради журавля в небі, часто навіть здоров’ям, волею або життям. Відтак за такі ідеї починають війни, влаштовують революції та перевороти, роблять відкриття й винаходи або, за нинішніх реалій, просто виходять на мітинги.
Для еллінів часів Олександра Македонського ідеєю «фікс» був пошук меж ойкумени – середовища проживання розумного людства, де мав закінчуватися світ. Для європейців Середньовіччя такою ідеєю було поширення християнства. Для арабів тієї ж доби – поширення ісламу. Нацистська Німеччина і сталіністський Радянський Союз свої ідеї «фікс» знайшли у намаганні нав’язати Європі й світу власні ідеологічні установки, засновані на тоталітарному способі життя суспільства, – націонал-соціалізм і комунізм, відповідно. Для сучасного західного світу ідея «фікс» – поширення демократії, а, наприклад, для Росії – відновлення могутності й територій часів СРСР.
Характерно, що за будь-якими подібними ідеями та цілими ідеологіями, які з них виростають, зазвичай стоять інтереси правлячого класу або ж навіть самого лише верховного правителя. Конкретні імена й посади тут не важливі. Це може бути й Олександр Македонський, і Папа Римький, і Адольф Гітлер, і Йосип Сталін, і нинішні політичні та бізнесові лідери Заходу чи Росії. Важливо те, що інтереси простих людей, більшості народу рідко мають місце у цих ідея. Повіривши в ідею «фікс», громадяни сліпо йдуть виконувати чужі цілі, наївно вірячи, ніби нав’язані цінності добрі та корисні й для них. Саме за таку ілюзію люди гинуть у війнах, сидять у таборах чи в’язницях, виходять на протести.
Повну версію статті читайте в наступному номері газети „Народна”
Обсудить новость на Форуме