19:15 21.03.2017 | Все новости раздела "Ліберально-демократична партія України"

Тези виступи голови ЛДПУ Якова Гольденберга на конференції "Партійна реформа як запорука стабілізації політичної ситуації в Україні"

Дякую шановним організаторам: Фонду Конрада Аденауера та Комітету виборців України.

На сьогодні реформа політикуму як така зводиться до фінансування парламентських партій та їхньої звітності НАЗК - новій державній інституції.

Сьогодні ми чули побажання та поради, як реформувати партії, які підрозділи треба створювати (наприклад, аналітичні структури), які заходи фінансувати, і т.п. Багато було сказано щодо того, як законодавчо обмежити рекламу партій. Висловлювалася й досить сумнівна пропозиція щодо відкритих списків членів. Іще, може, зробити державний реєстр?! Хто ж на таке погодиться?

Виступав і представник НАЗК, до якого у нас є питання. Але він уже пішов.

ЛДПУ є одною з перших сучасних партій, що була створена ще до проголошення незалежної України. Вона є ідеологічною, дійсно створювалася "знизу", побудована як "горизонтальна" структура, спільнота місцевих організацій на засадах демократії. Партія повинна постійно оновлюватися, щоби забезпечувати головну функцію: обрання своїх представників у представницьку владу.

Структурування, аналітика, бажано – праймеріз, забезпечення ідеологічної роботи, фінансування,- все це вимагає величезних зусиль. І зусилля на підтримку та розвиток партії здійснюються на громадських засадах, у що не може повірити величезна більшість громадян, і влада також.

Саме ми у серпні 1992 року організували пікет біля палацу "Україна" під час проведення першого Всесвітнього форуму українців, вимагаючи від влади державного фінансування партій. Для чого це було потрібно? Партії, створені волею громадян проти волі єдиної існуючої в радянській Україні партії, повинні були організувати структури, отримати якісь офіси, організувати свої друковані органи.

Саме для того, наприклад, у Болгарії, нові партії отримали такий початковий імпульс. І був створений реальний політикум.

У нас, на жаль, він створився викривлено, якимсь чином успішно - переважно з осколків КПУ (за винятком Руху). Але Рух спочатку був громадською організацією, і нині вона існує поряд із партією.

Ми розуміємо, що за кількості партій більш як 350 (зрештою, то є право громадян їх створювати) ніхто всім не дасть фінансування. Та ніхто вже й не просить. Але чому саме зараз постало питання про державне фінансування партій? А тому, що є демократичні європейські норми, які Україна імплементує. Парламентські партії фінансуються державою та контролюються суспільством через контрольні інституції.

У таких реальних обставинах незрозуміло, навіщо партіям, що на даний час не фінансуються державою, звітувати в НАЗК.

Ми вже чули про покарання за недоліки звітності або її відсутність (навіть коли звітувати нема про що). НАЗК каже про адміністративну відповідальність за порушення порядку чи строків подання звіту або подання звіту, оформленого з порушенням вимог, та кримінальну відповідальність за недостовірний звіт.

В Україні до бізнесу досі застосовується багато різних видів покарань. І це дуже погано.

Але нині здійснюється спроба розповсюдити методи контролю та покарання на громадські структури, які є принципово іншими суб’єктами права. І чи не буде це прямим втручанням держави в діяльність політичних партій, в порушення статей 5, 15, 36-ої статей Конституції України?

Форма звіту, яку вимагає (щоквартально та чомусь окремо за рік) НАЗК, надзвичайно обширна і начебто ґрунтовна. Мінімально це 59 сторінок! Причому заповнений "від руки" та прошитий, сканований та в Екселі на диску. Ще й додати звіти всіх місцевих організацій, що мають статус юрособи та діючий рахунок у банку.

Треба розкрити усі дані про всі отримані і витрачені гроші, суми пожертв разом з іменами жертводавців про нерухомість, якою володіють чи користуються, про автопарки, ескадри та ескадриль’ї (з номерами рухомих одиниць). А також авторські права, права на користування надрами, цінні папери, земельні ділянки. Це повна маячня.

Невідомо, де представники "бідних" партій будуть брати на роботу купу бухгалтерів та рахівників, комп’ютери, сканери, ксерокси, папір, кошти на банківські довідки та поштові послуги.

Витрачаються також величезні ресурси на роботу держслужбовців, обробляються стоси беззмістовних документів, що не мають жодного сенсу. Розквітає найгірша формалістична бюрократія.

Ми перевірили, чи є оці жахливі форми звітності є законними. Виявляється, це таки самодіяльність НАЗК, не погоджена з Мінюстом.

Якщо не вдасться передати функцію перевірки витрат виключно державних коштів за належністю (Рахунковій Палаті чи Державній аудиторській службі), то можна хоча би розробити нормальну людську форму річної звітності на пару сторінок (квартальна не потрібна), затвердити її у Мінюсті та подавати в електронному вигляді. Якщо буде потрібно для аналізу, можна замовити звітні дані у податковій.

Справи дуже серйозні. З початком звітності партій у НАЗК запущено ще один механізм знищення "зайвих" політичних партій в Україні. Не законними засобами, а звичними каральними.

Здійснюється здирництво. Вимагання штрафів є корупційним діянням.

Це може бути політичним замовленням, щоби задавити мотивацію активної реформаторської молоді, що йде у партії, щоби затягати організацію по судах за надуманими звинуваченнями.

Источник: Ліберально-демократична партія України

  Обсудить новость на Форуме