09:01 23.08.2021 | Все новости раздела "Ліберально-демократична партія України"
"Кримська платформа, думаю, запрацює. Це бісить кремлівських пропагандонів, а головне – нагадує світу, що Крим нам потрібен."
22-го серпня 2021 року національний секретар Ліберально-Демократичної Партії України Яків Гольденберг дав інтерв’ю керівнику прес-служби партії Валентині Ткаченко.
- Доброго дня, пане Якове!
- Доброго здоров’я, пані Валентино!
- Нещодавно був ювілей Конституції, а днями вже тридцятиріччя Незалежності. ЛДПУ завжди приділяла увагу конституційному процесу. А який зараз стан цього процесу, і які перспективи змін?
- Конституція, прийнята з величезним запізненням, спиралася "на багатовікову історію українського державотворення" і на "основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення" керувалася "Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням". Оце і все. Нічого конкретно не сказано про історичні політичні утворення, починаючи з Київської Русі та закінчуючи УНР. Жодного посилання на політичне правонаступництво. А воно від УНР було! Практично дуже зручно було здійснити наступництво від УРСР - провінції (або навіть колонії) у складі СРСР. Але країни Балтії, які точно зафіксували свое наступництво від республік, що існували до другої світової війни, так само вирішили свої практичні питання. Хіба що Україні не треба було "з нуля переоформлятися" в ООН.
Я вже не кажу, що сам СРСР досі вважається правознавцями недостатньо легітимним.
Я і зараз уважаю, що не треба було УНР в екзилі передавати державні клейноди Кравчуку. І навіть на сьогодні це було би передчасним, бо Конституція і досі не є цільним документом.
А для влади положення Конституції взагалі мають мало значення. І обрядовість цьогорічного свята була досить смішною (за винятком прекрасного вечірнього класичного (нехарактерного для нинішньої влади) концерту). Ви ж самі бачили як п. Арахамія не впізнав співавторів конституції Шишкіна і Хмару. "Що це за два "дєда-мопєда"? Стоять у залі". Це мені нагадало, як юні керівники департаментів в одній великій фірмі питали один одного, що там у коридорі робить якийсь "дєдушка". Ці керівники через певний час пішли собі далі, а дєдушка, що контролює видобуток газу, працює і нині.
Можу навести ще такий приклад. Робота над Актом Незалежності, в яку долучився депутат С. Головатий, ним же як правознавцем була використана для формулювань Конституції щодо української мови як державної. І через багато років він же як в.о. голови Конституційного суду посприяв остаточному визнанню подальших мовних законів. Так за тридцять років за допомогою людського фактора країна прийняла важливі закони, які мали би бути прийняті одразу із проголошенням незалежності.
Взагалі Конституція за сукупністю дефініцій стосовно прав людини була визнана фахівцями ліберально-демократичною, але була надто суперечливою за гарантіями їх дотримання, декларативністю, надлишковими посиланнями на закони. Фактично, як і чекав тоді народ від влади, це переважно була президентська республіка.
Певні конституційні підвалини ще до отримання незалежності були зафіксовані в програмах перших політичних партій, у тому числі ЛДПУ. Але враховані вони не були. У 2004 році начебто рухалися в сторону демократизації, послаблення небезпек авторитаризму. Але була створена несистемна перехідна модель президентської республіки з дещо обмеженими правами президента, що призвело до подальшої політичної кризи.
Після конституційного перевороту президента Януковича та трьох парламентських партій у 2014 році була відновлена Конституція. Зараз новостворена партія "слуг" на словах продовжує конституційний процес в напрямку обговорення питань здійснення народом як носієм суверенітету своєї влади. Але для вирішення цих питань треба ще відійти від багатьох маніпуляцій.
Життя показує, що у діючій Конституції механізми державного урядування (мені подобається більше це слово замість "класичного" "управління"), не враховують проблем перманентної реформи національно-територіального урядування та самоврядування та взагалі не відпрацьовані.
Як і раніше, ми впевнені у тому, що ті чи інші протиріччя, що виникають, мають бути зняті природним шляхом гармонійного розгалуження повноважень влад, підвищення їх відповідальності, розвитку громадянського суспільства, демократії та самоврядування, а також просування до парламентської республіки. Це величезна робота. І серйозно вона ще не починалася.
- Ювілейні заходи були анонсовані президентом ще на відомій пресконференції на заводі Антонова, а потім навіть ще й презентовані. Деякі вважають, що надто багато буде витрачено сил і коштів на них. Яка Ваші думка щодо цього?
- Презентація – це цікаво. Раніше такого не було. Прикольно, як каже молодь. А згадайте, слово не нове, ми колись теж так говорили. І сенси у презентації певні, мабуть, є. Хоча щоби запрошені не передумали, якщо їм будуть погрожувати.
Знаєте, деякі диванні аналітики казали на початках, що така ініціатива в межах цих заходів, як Кримська платформа, повна нісенітниця.
Так, колись один президент на один день, історик, волею історії політик (м’яко кажучи, слабкий) говорив, що Крим нам не потрібен. А Вселенський Патріарх Варфоломій у виступі після літургії у Святій Софії прямо (і не тільки нам) указує, що саме з Криму пішло в Київ християнство. І нагадав, що брат апостола Петра Андрій на місці майбутнього Києві побував і створення великого міста прорік. Щодо села Мокші на дальньому краю дальнього Залісся ніякі передбачення досі невідомі.
Кримська платформа, думаю, запрацює. Це бісить кремлівських пропагандонів, а головне – нагадує світу, що Крим нам потрібен.
І ряд інших заходів, що пропонується, виправданий. Я би дещо змінив, але я не продюсер. І зекономити можна було.
Продюсери вже "попали" на дурнувату інсталяцію, та ще й на Алеї Небесної Сотні. І це їх проблема. Не буду тут розвивати критичні думки щодо їх менталітету. Давайте вже після свят.
Головне, що за два роки починають реально працювати над суб‘єктністю, про яку я нещодавно писав. Навіть якщо інколи це виглядає неоковирно, у тому числі з погляду дипломатії. Побачимо, як це буде надалі виглядати. Маю на увазі зустрічі з першими особами провідних західних держав.
Раз Ви згадали пресконференцію на Антонова, буквально пару слів, бо мільйон різних слів з приводу цього уже пролунав. Кожне слово президента було препаровано. Розставлені акценти та проценти.
Креативники попрацювали над символікою: ангар, "Руслан". Та переграли кількісно – поставили, скільки всього знайшли, фюзеляжів. Формою на всяк випадок хотіли компенсувати зміст.
У моменти імпровізації Зеленський почувався комфортно, бо це було як би поверненням у професійний стан. Правильно переказував те, що досі переважає його економічне розуміння. Люди слухали уважно, а зачарування закінчувалося вже після закінчення конференції.
Представлявся жорстким авторитаристом: "я готовий піти на порушення закону". Він прийшов у політику як такий собі трікстер, порушник форматів. Але зараз вже треба будувати. Невикористання лідерів "відсунутих" еліт, що ніколи не будуть у його команді, зрозуміло, але й залучалися Кравчук, Кучма, Фокін. Залучалися дуже ненадовго такі самостійні на даний час особи, як Р. Безсмертний. Несамостійні стоять трохи ззаду зі смартфонами та ловлять слова. Раніше це був один Єрмак. Зараз це група.
Я трохи посміявся над тим, що президент вважає, що (несамостійним) завжди треба давати другий шанс. Це, скоріше, теж професійне. Та в політиці це працює інакше.
Хтось казав, що антисистемність Зеленського – це рівновіддаленість і від наративу так званих націонал-демократів (політологічно цей термін не визначений), і від тупої риторики ексрегіоналів. Молоді знайшли свого кандидата, вбачаючи в ньому виразника їхнього протесту.
Питання прискореної зміни політичних еліт вже було предметом дослідження щодо країн, де приходили до влади нові "народні" партії, не визначені політологічно. Приходили до висновків щодо кінця ідеологій. Насправді непідготовлене дилетантство досить швидко закінчувалося, як у Греції.
У нас же половина парламенту ніяк не зможе швидко стати елітою та має надію виключно на другий термін лідера. Це державна проблема. Як тут не стати папугою: "Вова хороший!".
У той же час активна молодь поза політикою дивиться на ситуацію, як на можливість самим швидко стати елітою. Та успіх "слуг", як би на нього не дивитися, це не більше як приклад.
Зрештою, необхідний ретельний системний аналіз, як насправді почав готуватися цей успіх, окрім того, що вже відомо щодо самих кампаній, і наш інститут його готує.
- Якщо вже ми говорили про пресконференцію, то що Ви думаєте щодо "боротьби" з Кличком?
- Ми завжди поважали п. Кличка ще з того часу, коли наш колишній голова пропонував йому висуватися від нас у київські депутати. Потім досить професійно склалася партія УДАР, яка періодично "просинається" та заявляє про себе досить успішно.
Для роботи на столицю дійсно треба мати спокійну вдачу та хороший удар. Також добре, що він має певну самоіронію. Навіть книгу зі власними перлами видав. Це зовсім нший характер, ніж у Зеленського. І самостійність Кличка, його контакти з іноземними діячами дуже напружують президента. Думаю, що постійно аналізуються бажання та можливості президентської кампанії Кличка.
Окрім всього, маючи під собою вертикаль адміністрацій, президент хоче мати слухняних мерів. Але ж це нереально!
Боротися з Кличком, я вже не кажу з Порошенком, просто неконструктивно. Набагато краще мати його як друга. Якщо Зеленський у цьому буде більш послідовний, чим Порошенко, вони можуть реально домовитися. Це окрема тема, і не наша.
- Ви мали перемовини з ініціативними групами зі створення партій. До чого це призвело на сьогодні?
- Ясно, що спочатку ми визначаємося, наскільки можливо тим чи іншим активним і грамотним колегам увійти в нашу партію.
Я вже говорив про першу з цих груп. На жаль, ця група, спочатку "мережева", потім "професорська" зациклилась на перезрілому питанні виконання вимог Європейського суду щодо прав власників паїв, вірніше на критиці виконання цих вимог, а потім розвалилася. Був у групі і певний "душок" ізоляціонізму та антисемітизму. Зрештою, запровадження ринку землі, як писалося на нашому сайті, це докорінна зміна правил гри в агросекторі, і викликана як із проблемами в економіці, так і з боротьбою з корупцією. Ну і вимоги МВФ…
Запрошували мене в іще один громадський майданчик, що стосувався одної зі сторін прямої демократії – відкликанні депутатів. Жодної структури на цьому створено не було, хоча таких існує досить багато.
Проєкт партії горизонтального управління? Він продовжується. Враховуючи нашу "горизонтальність" та відкритість, ми допомагали молодим людям зрозуміти напрями руху суто в політологічному ключі. Проголошений уже комітет з організації партії. Є у них іще один найновіший конкурент – проєкт соцлібів.
Я, окрім надання певної допомоги та отримання нових зв’язків з серйозними активістами, що в "горизонтальну" партію не увійшли, продовжую суто людське спілкування з групою.
Треба також сказати, що дружні ліберальні партії занепали, а парламентський "Голос", який тільки формально ліберальним не є, знаходиться у стані внутрішньої конфронтації.
Враховуючи все це, ми маємо відповідальність за відродження ліберальної політичної течії в Україні.
- Наших прихильників цікавить ставлення політради до конкретних речей в економіці, до деолігархізації, до проєктів законів, що знаходяться в парламенті.
- Перш за все я скажу щодо нестандартних дій команди президента через РНБО як політико-правової боротьби проти оборони суто юридичної. Я не вважаю доцільним зараз критикувати це протистояння зі сторони юридичної, бо такий орган дійсно має певні повноваження та їх використовує. Побачимо, що воно дасть. В принципі і дуже активний секретар РНБО О. Данілов погоджується з тим, що законопроєкт щодо статусу олігарха панацеєю не є та вимагає додаткових антимонопольних законів (про лобізм, трансфертне ціноутворення, безпеку інвестицій, антитрастові заходи). Деолігархізація означає економічний і соціальний процес розвитку суспільства. Антимонопольний комітет України нарешті повинен якісно, а головне – незалежно запрацювати.
Тут є питання і суспільного контролю без збільшення силового тиску. Можна внести зміни в Господарський кодекс та встановити додаткові критерії до корпоративної культури, стандартів і звітності. Треба почати роботу з виконання, наприклад, Директиви 2013/34/ЄС Європарламенту 26 червня 2013 року про щорічну фінансову звітність. Заборонити володіння великими підприємствами банківськими, фінансовими та страховими компаніями, медіаактивами. Володіння системами зв’язку, транспорту, трубопроводами та іншими активами, що дають монопольне право впливати на державу, бізнес-структури і суспільство, має обумовлювати обов’язок власника займатися виключно профільною діяльністю. Є і інші пропозиції, які мають використовуватися поступово.
В той же час прийнятий у першому читанні податковий законопроєкт № 5600 Д. Гетьманцева. Цей депутат, хоч і твердить, що спочатку почав боротися не з малим бізнесом, а з великим, а малий має тільки цивілізувати, насправді був не зовсім щирий. Робив переважно те, що було легше. Шкода від його діяльності ще буде проявлятися.
Тепер справа йде про збільшення податків, що само по собі завжди приводило до зменшення виробництва та тих же податків. Реформатору треба було це знати. Та він дуже цілеспрямований.
Проєкт позиціонувався начебто як вирівнювання податкових умов для олігархів, проте, крім кількох статей щодо олігархів, які ще будуть довго обговорюватися на друге читання, у ньому є норми, які погіршать умови роботи малого та середнього бізнесу, а також негативно позначаться на громадянах.
Ідеться про додаткові 52 мільярди податків, причому навіть селяни, що мають всього 0,5 га, обкладають додатковим податком на землю! Передбачено оподаткування ПДФО за ставкою 18% (замість 5%) доходів від продажу впродовж звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості, оподаткування ПДВ операцій з продажу житла.
Встановлення місцевих податків і зборів з боку місцевих рад проєктом №5600 виводиться з-під дії закону №1160 про регуляторну політику, що розв'язує руки місцевим чиновникам і позбавляє громадськість можливості контролювати дії влади. Взагалі такіі перехресні "штучки" практикуються вже не вперше.
Пропонується залучити до оподаткування мікровласників земель: звужується пільга для доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, вирощеної самою фізичною особою на земельних ділянках, площа яких перебуває в межах 0,5 га (чинна норма — перевищує 2 га). Така норма суперечить статті 121 Земельного кодексу (розмір ділянок, що безоплатно передаються громадянам для задоволення особистих потреб шляхом виробництва с/г продукції, — до 2 га). Встановлюється мінімальне податкове зобов'язання у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі (НГО). Це збільшує навантаження на легальний агробізнес: у середньому він сплачуватиме додатково до нинішніх податків близько 2% НГО. Є і інші корупціогенні підходи.
Я вже не кажу про акциз на зелену енергетику.
Серед позитивних новацій законопроєкту можна відзначити тільки коригування бази оподаткування рентної плати та запровадження диференціації ставок оподаткування руд заліза, оптимізацію екологічного податку за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, за відходи для підприємств гірничої промисловості.
Сам Гетьманцев зазвичай вважає, що критика - це просто реакція на системні зміни, але визнає, що цей закон приймається задля наповнення бюджету.
- А яка насправді загальна економічна ситуація?
- Враховуючи всі обставини, влада почуває себе досить упевнено, щоби не говорилося та не писалося про жахливе зубожіння.
Щоби не навантажувати колег нюансами, тим більше під свята, скажу, що маємо стабільну економічну ситуацію. Стабільні поки що великі ціни на залізну руду та на метал, ростуть ціни на продовольство. Врожай планується рекордний.
І також, що би не говорили, поки що, враховуючи можливості і ментальність, фіксуємо порівняно успішну боротьбу з ковідом.
Врешті решт, не забуваємо, що поки (чи вже) майже немає критики влади на найрейтинговіших олігархічних каналах. Ну і якщо вже президент натягнув на себе стільки повноважень, і всі з цим згідні, то після важливих міжнародних візитів я би порадив йому негайно, серйозно та комплексно зайнятися аналізом того, що ж напрацювали його "слуги" в парламенті, і яка від цього буде користь та (або) шкода. А також реальними великими інвестиціями, бо "няні" не спрацьовують.
Обсудить новость на Форуме