22:30 10.02.2019 | Все новости раздела "Ліберально-демократична партія України"

Актуальне інтерв'ю

Деcятого лютого 2019 року голова Ліберально-Демократичної Партії України Яків Гольденберг дав інтерв’ю керівнику прес-служби партії Валентині Ткаченко.

- Доброго дня, пане Якове!

- Доброго здоров’я, пані Валентино!

- Знову питань до керівника партії багато, в основному щодо виборів.

- Давайте почнемо щодо виборів, бо вже вчасно започаткувати розмову. Хто мав бажання та можливості, зареєструвався. Хоча відмовитися можуть до восьмого березня.

- Вже кажуть, що претендентів надто багато…

- Ми багато чули про страшенні незручності для виборців. Величезний бюлетень з прізвищами кандидатів у президенти України, багацько прізвищ… Але ж виборці приходять на дільницю, щоби здійснити усвідомлений вибір. Цілком усвідомлений вибір: і з точки зору належності кандидата до політичного напрямку, і з точки зору відповідальності як мінімум перед партією, що його висуває, і з точки зору освіти, певного громадського, державницького досвіду, особистих якостей, і взагалі реальних можливостей, особливо у даний час. Це дуже серйозний вибір.
Зареєстровані 44 особи, бюджет вони поповнять досить непогано. Ну і, звичайно, реклама. Фірми і люди зароблять. Це деяке оживлення економіки, внутрішнього ринку.

- А який потенційно стан справ щодо єдиного кандидата від демократичних сил?

- Якщо згадати 2014 рік, то реально таким кандидатом з двадцяти одного став п. Порошенко (якого підтримали 5 партій, у тому числі наша), незважаючи на те, що висувалися, наприклад, п. Тимошенко (яку на той час не сприйняв Майдан) та п.п. Ляшко та Гриценко. Нині політична ситуація складніша.
Як я писав якось, наша революція відрізняється від, наприклад, Французської революції тим, що проти тимчасових союзників замість гільйотини застосовуються більш м’які та набагато різноманітніші засоби. І зараз умовно демократична єврооптимістична антикорупційна опозиція опонує владній умовно демократичній корупційній, недостатньо реформаторській та недостатньо єврооптимістичній коаліції. Не бачу, як об’єднається перша, хоча розмови про це були давно, у тому числі про таку екзотичну річ, як міжпартійні праймеріз (у наступний раз, можливо, дещо розповім щодо таких ініціатив). Друга начебто об’єднана, та поки що є різні кандидати від неї. Та і позиція НФ формально не визначена.

Звичайно, такі умовно демократи та точно не реформатори і не єврооптимісти, як п.п. Ляшко та Тарута, не об’єднаються.
Поки що існує й опозиція антидемократична, антидержавна та антиукраїнська.

- Що ж, і більш як 350 партій теоретично могли висунути кандидата, і ще самовисуванці…

- Так, але висунули двадцять чотири партії. Є також проблема в "Сили людей" - відкличуть чи не відкличуть п. Гнапа.

Теоретично, кожна реально діюча партія може виростити або запросити кандидата. Краще перше.

Думаю, що 300 і більше партій не могли і не хотіли дарувати бюджету 2,5 млн. грн. Більш того, статистично є активними по мірі можливостей не більше 70 партій.

Треба враховувати, що набраний відсоток у президентській гонці висуванця від партії буде впливати на вагу партії у наступному парламенті. Деяким "важковаговикам" видається, що це не так важливо. І що самовисуванець, що хоче, можливо, показати себе кандидатом від усього народу, в усякому разі – від демократичної, реформаторської частини політикуму, не зашкодить партії-блоку свого імені. Та маю деякий сумнів у цьому.

- Ви говорили, що працюєте над питанням нашого кандидата.

- Так, пошуки такого лідера були, варіанти запрошення теж обговорювалися політрадою. Проблема застави також мала місце.

- А як щодо підтримки одного із зареєстрованих?

- Це питання політради. Воно ще не обговорювалося. Офіційно почекаємо 8 березня.

- Знайомий Вам п. Безсмертний із заставою вирішив питання, але одночасно казав, що вона надто мала.

- Пану Роману я пропонував висуватися від нас. Він не відповів на повідомлення. Може, він міг би зібрати й більше коштів, причому без партії, бо тільки організовує нову.
Застава, навпаки, дуже велика (колись ми збирали підписи без усякої застави), оскільки вона консервує стан, коли висування практично здійснюється діючою протоелітою. Елітою можна буде її назвати тільки після перемоги в міжнародному плані та стійкого незалежного розвитку. Субконтреліти, інтелектуальні еліти, нові перспективні рухи майже не мають шансів.
От певний ценз обов'язково має бути: можливо, треба підняти віковий, обов’язково має бути освітній. Необхідний лідерський досвід партійної, громадської, виборної або урядової діяльності. Кандидат повинен мати візію розвитку країни, свого служіння.
А яку візію, лідерський досвід та харизму мають, наприклад, голова федерації футболу міста (щоправда, від партії) та скандальний політтехнолог – самовисуванець? Про яке служіння можна казати…Це профанація.

- Так один кандидат і каже, що він буде слугою народу…

- Чесно, не хотів я про нього багато говорити. Та Ви питаєте, і рейтингові агентства постаралися на славу.
Спочатку давайте згадаємо наш проект Вєрки Сердючки 2007 року, який з причини такої собі позірної, зовнішньої політичної "легковажності" навіть деякі наші партійці не сприйняли. Вважали, що участь у цьому проекті погано вплине на їхній особистий імідж, інтелектуальну вагу.
Проект поховала сама Вєрка, не будемо згадувати.
І тоді, і пізніше "важковаговики" могли запрошувати у першу п’ятірку списку відомих людей зі світу естради. Це вважалося нормальним. У нас же Сердючка планувалася першим номером списку, таким собі народним обличчям. Були власні доволі правдиві соціологічні заміри (до 70 % на півдні, наприклад). Під проект наш Володимир Климчук підготував прекрасну програму. Але ж депутат усе-таки не президент. А блок ліберальних партій (там навіть одна посткомуністична мала перейменуватися) за умови успіху міг би голосно донести до загалу конкретні законодавчі ініціативи.
Думаю, що п. Данилко не гірший і не дурніший за п. Зеленського. Може, не такий підприємець. Але професіонал, - музична освіта є.
А Зеленський, що вийшов із криворізького КВК, спромігся довести московському засновнику, що може поставити цей застарілий студентський совковий проект на нові, більш "естрадні" рейки. Зміг продюсувати такі собі майже магічні фільми, створювати компанії. Коротше, має сильні бізнесові нахили.
Комусь подобається, що з нього насміхаються, - ходить на так званий "квартал". Я років п’ять його не дивлюсь.
Під вибори він запустив челендж – "Я клоун". Він комік, але не клоун, бо на клоуна треба вчитися спеціально, мати ряд циркових спеціальностей. А ми не клоуни і не будемо ними, і не відповімо на челендж. І не слуги, бо служіння може стосуватися ідеї, Бога. А народу треба допомогти, стати його лідером, сприяти перемозі над могутнім ворогом, надати країні найкращі умови для розвитку.
От Серьожа Рахманін пише, що злет Зеленського — уособлення ненависті, яку відчуває значна частина населення до політичного класу. Зрозуміло, та я би сказав інакше. Є заздрість та ненависть до самозваної еліти з поганим смаком, що хизується колекціями садиб, квартир, офісів, ділянок, машин, швейцарських годинників,а також ювелірки. І давить своїми машинами "хлопів". А всі ці колекції якраз у нього вже є. Тобто він сам за фактом яскравий, але досить звичайний представник квазіеліти. Думаю, що і Ви, дещо узнавши про його статки, відчули цей дисонанс.

- Можливо, а що Ви думаєте щодо його програмних засад?

- Ніяких засад немає. Я вже не буду зупинятися на тій дурниці, що він закликав українців спільно з ним скласти його передвиборчу програму. Рахманін пише: "перші ж його публічні політичні одкровення оголили абсолютну нездатність до державного будівництва. Таку ношу він, цілком очевидно, не потягне". Додам: як і його партія.

- А що ще попередньо можна коротко сказати про програми кандидатів чи просто про обіцянки?

- Я не всі офіційні програми продивився, та деяких кандидатів вже бачив на бігбордах із дивними обіцянками. Вже є багато смішного, як-от змагання в обіцянках знизити ціну газу у два, а також у чотири рази.
В основному видається, що вони ідуть у прем’єр-міністри – абсолютно далекі вони від розуміння президентських обов’язків, особливо обов’язків головнокомандувача в такий важкий момент. Відомі людські реакції обраних американських президентів та європейських прем’єрів, коли їм відкривали великі державні таємниці та вручали ядерну валізку. Вони одномоментно ставали іншими людьми.
Один з парадоксів – у программах немає згадки про конкретну взаємодію з НАТО, виконання Угоди про асоціацію з ЄС.
У своїй програмі п. Тимошенко придумала посаду верховного комісара ЄС з питань безпеки.
Прозахідний курс - одна з "фішок" п. Порошенка. Має повне право. Та є і суперечності, наприклад, щодо знаку рівності між подачею заявки і самим членством у НАТО.
Кандидати також обходять деякі незручні питання, у тому числі вирішення питань корінних народів. Ми за врахування негативного досвіду посткомуністичної української влади, остаточне історичне засудження якої ще не досягнуто. У той же час ми розуміємо, хто нав’язує із зовні і зсередини федеративні питання. От питання реформації місцевого управління, початком якого стало створення ОТГ, - це важливо. У житті кожної країни настають періоди реформації управління, що має відповідати сучасним вимогам, надати можливості для розвитку громад, нейтралізувати вплив "князьків".

- Якраз колишній керівник партії на фейсбуці нещодавно рекламував свою статтю 2005 року про федералізм.

- Так, була така стаття, вона була одною з частинок суміші мовних питань, претензій "російськомовних" на творення української політичної нації як вираз ностальгії за гегемонією, протиставлення Сходу всій іншій Україні. Звідси і федеративний устрій. Стаття критикувалася на внутрішніх форумах, надалі були критичні статті (, /). Він технолог і ніколи політиком не був, Знаходився під впливом "друзів", що ставилися з презирством до всього українського, та позиція старійшин та теоретиків партії утримувала правильний курс. Знову вступати в це лайно та пишатися цим, та ще під час війни,- не розумію.

- Він каже, що у 2011-му пішов з поста добровільно.

- Це правда, сам пішов. Якщо Ви вже спитали, то залишив борги та проблеми деяких місцевих організацій. Не хочеться і згадувати.

- А чи скажете щось нове щодо парламентських виборів?

- Готуємо програмні документи, зміни до статуту. Проблеми підготовки кандидатів у депутати залишаються. Маю надію, вирішимо до виборів. Вибори мають стати дуже серйозним заходом, кроком до реальної незалежності. Думаю, що залишки "папєрєдніков" у новому парламенті ще зменшаться.

- Дякую Вам за інтерв’ю.

- Дуже дякую за роботу.

Источник: Ліберально-демократична партія України

  Обсудить новость на Форуме