18:30 18.03.2011 | Все новости раздела "Коммунистическая Партия Украины"

В столице прошла акция «Помним! Мы родом из СССР!»

17 марта 2011 года. Киев. С самого утра на площади перед Верховным Советом Украины начали собираться люди. Поводом для их встречи стал призыв киевских коммунистов напомнить народным избранникам о результатах референдума, прошедшего двадцать лет назад.

Референдума, на вопрос в котором "Считаете ли Вы необходимым сохранение Союза Советских Социалистических республик как обновленной федерации равноправных суверенных республик, в которой будут в полной мере гарантироваться права и свободы человека любой национальности?", более семидесяти процентов населения Украины чётко и однозначно ответили «ДА».

Участники митинга - пикета, собравшего более 500 человек, держали в руках флаги и транспаранты с надписями: «Союзу братских наров быть!», «20 лет грабежа и разорения, 20 лет без руля и ветрил», «Убийство СССР – социальная катастрофа», «Мы – советские люди! Помним: наша Родина – СССР!», «Народ України підтримав збереження СРСР!».

В митинге участвовали секретарь Центрального комитета Коммунистической партии Украины, глава Антифашистского комитета Украины Георгий Владимирович Буйко и лидер киевских коммунистов Александр Леонидович Комнацкий.

В ходе акции к собравшимся присоединились депутаты фракции коммунистов в Верховном Совете, которым коммунисты передали Заявление участников пикета по поводу 20-летия Всесоюзного референдума.

Участники акции громко скандировали «Наша Родина – Советский Союз», пели советские песни, читали злободневные стихи. Главным лозунгом акции звучало: «Помним! Мы родом из СССР!»

З А Я В А учасників пікету Верховної Ради України з нагоди 20-річниці Всесоюзного референдуму 17 березня 2011 року

17 березня 2011 року виповнюється 20-а річниця Всесоюзного референдуму та одночасно проведеного Всеукраїнського опитування про відношення до Союзної держави.

На всенародне голосування (референдум) 17 березня 1991 року, за рішенням четвертого З’їзду народних депутатів СРСР, було винесено запитання: «Чи вважаєте Ви необхідним збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, в якій будуть гарантовані права і свободи людини будь-якої національності?»

«Так» чи «Ні».

Результати референдуму були дуже переконливими: 77,3% радянських громадян висловились за збереження оновленого Радянського Союзу. Що ж стосується Всеукраїнського опитування, то 80,17% наших співвітчизників відповіли «Так», тим самим стверджуючи, що Україна повинна бути в складі Союзу на основі Декларації про її державний суверенітет.

Однак, всупереч результатам Всесоюзного референдуму, президенти трьох республік (Росії, України, Білорусії), зібравшись у Біловезькій пущі буквально напередодні прийняття нового Союзного договору, злочинно підписали документ про ліквідацію СРСР, хоча решта республік такими повноваженнями їх не наділяла. Таким чином була цинічно розтоптана воля народу, виявлена на березневому (1991р.) референдумі. Це призвело до реставрації капіталізму, розриву історичної єдності народів України з братніми радянськими народами, разом з якими було досягнуто небувалих звершень в економіці, науці, культурі та одержано історичну перемогу над фашизмом у роки Великої Вітчизняної війни.

Минулі 20 років стали трагічними для трудящих всіх національностей. Народи колишнього Радянського Союзу, де б вони не проживали, гостро відчувають згубні наслідки руйнації єдиної держави, насильницької капіталізації суспільства. Кордони, що розділили нас, пройшли по душах і серцях десятків мільйонів людей. А лінія розділу на багатих і бідних, на експлуататорів і експлуатованих пройшла всередині кожної пострадянської країни. І зовсім не випадково впродовж цього періоду чисельність народонаселення зруйнованого СРСР скоротилася на 30 млн., в т.ч. України — більш ніж на 6 млн.!

Сьогодні значна частина суспільства переконана: нас одурено! Ні Україна, ні народ не отримали ні суверенітету, ні незалежності. Результатом згубної соціально-економічної політики, яка проводиться за рекомендаціями МВФ, стали мертві заводи-гіганти і страшне безробіття, порослі чагарниками десятки тисяч гектарів родючих чорноземів, знищення цілих галузей сільськогосподарського виробництва, які були візитною карткою України,зокрема— льонарства, хмелярства, буряківництва, колись потужних тваринницьких комплексів.

Зруйнування СРСР і перехід до ринку зумовили тяжкі соціальні наслідки. Насамперед, це разюче майнове розшарування суспільства. На фоні загальної бідності продовжує зміцнюватись клас хижаків-буржуїв, які нахабно присвоїли собі національні багатства, створені поколіннями радянських людей. Тим часом реальні доходи величезної більшості населення скоротилися в десятки разів. У третини українців, за офіційними даними, вони нижчі від злиденного прожиткового мінімуму. Бідність стала національним лихом у донедавна багатій республіці. За рівнем життя сучасна Україна займає 83-є, за індексом людського розвитку – 85-е місце в світі. Що ж стосується головного показника – внутрішнього валового продукту на душу населення – то вона займає 42-е місце серед 43-х країн Європи! Єдине, що постійно зростає в Україні, — це зовнішній борг: на початок 2011 року він сягнув 105 мільярдів доларів! А ще небачено швидкими темпами поширюються туберкульоз, алкоголізм, наркозалежність, СНІД, психічні захворювання, травматизм… Нація старіє, погіршується її генофонд. Тож песимістичні прогнози про те, що через два десятиліття нас буде лише 35 мільйонів, можуть збутися…

І недаремне значна частина суспільства з ностальгією згадує свою велику і могутню Батьківщину – Радянський Союз, який був державою соціальної стабільності, міжнаціонального миру і стійкої економіки. Хоча впродовж двох десятків літ буржуазна влада немало зробила, щоб вбити пам’ять про СРСР, 46 відсотків українців, в тому числі 19 відсотків молоді віком від 18 до 29 років, згідно з соціологічними дослідженнями, шкодують про його розпад. Таке позитивне відношення до радянського минулого означає водночас і негативну оцінку пройденого Україною за цих 20 років історичного шляху.

Однак влада олігархів продовжує руйнівний курс «реформ», нав’язаних Заходом. Новий президент і уряд, прийшовши до влади рік тому, незважаючи на щедрі обіцянки, теж нічого не зробили для поліпшення соціально-економічного становища в Україні. Навпаки, запропоновані ними Трудовий і Житловий кодекси, реформи пенсійна, земельна, системи освіти та охорони здоров’я спрямовані на узаконення відвертого грабежу народних мас, їхнє подальше зубожіння. І цілком закономірним явищем стають акції протесту, що хвилею прокочуються по Україні. Люди рішуче виступають проти впровадження в життя антинародних буржуазних реформ, закликаючи владу схаменутися!

Ми, комуністи, рішуче вимагаємо від центральної влади змінити зовнішньополітичний курс держави! Україна повинна мати свою незалежну економічну й соціальну політику в інтересах народу, а не в інтересах українських олігархів і міжнародного капіталу.

Наша головна мета залишається незмінною – боротьба за владу трудящих, за соціалізм, за добровільний союз братніх незалежних держав!

м. Київ 17 березня 2011 року

Пресс-служба Киевского ГК
Коминформ Киев, 17 марта 2011

Источник: Коммунистическая партия Украины