14:01 10.04.2008 | Все новости раздела "Христианско-либеральная партия Украины"
За що під лікарнею б’ють
Астрономічна вартість квадратного метра та партійні кольори забудовника затьмарюють свідомість навіть урядовій комісії
16 березня міліція вчинила бійку біля будівництва на території Жовтневої лікарні. Одного з учасників інциденту, журналіста Андрія Манчука, побили так, що довелося викликати «швидку допомогу», хоча він не чинив опору затриманню. А тепер лікарі радять потерпілому негайно госпіталізуватися, бо він отримав черепно-мозкову травму. То вже не перший випадок кровопролиття на цій забудові. Ця стаття — відповідь, за що й чому там, власне, б'ють людей.
Випадок із забудовою на території Жовтневої (Олександрівської) лікарні особливий тим, що будують там, де будувати, здається, неможливо фізично. Нова будівля розміститься «в непристойній близькості» від корпусів лікарні, при цьому розташована буде на майже 45-градусному схилі.
Будинок між двох вогнів
Конфліктних будівництв у Києві багато, але ділянка за адресою вул.Шовковична, 39/1А стала відомою тим, що тут охорона побила протестувальників — місцевих мешканців. Один із потерпілих, 76-річний академік Вадим Березовський, кілька тижнів лежав у лікарні.
Шовковична — вулиця, яка впирається прямо у будівлю Верховної Ради, що надає певної символічності тому, що на ній відбувається. Більш того, «дах» тих, хто б'є, — саме у парламенті. Депутат БЮТ Іван Куровський на момент обрання до Верховної Ради за списком БЮТ був генеральним директором ТОВ «ЖитлоБуд».
Будівля, яку ТОВ «ЖитлоБуд» намагається спорудити, є, безсумнівно, свідченням бізнес-генію Куровського та великих інженерних можливостей його компанії. Вона має постати у фантастично несприятливих геологічних умовах, на дуже крутому схилі, у вузькому й довгому місці. Ширина цієї ділянки не перевищує 30 м .
З одного боку розташовано парк ім.Богомольця — пам'ятку національного значення. Звичайній людині й на думку не спаде тут будувати, однак ціна квадратного метра в Києві здатна змінити не лише моральні цінності, але й просторове сприйняття.
За словами противників будівництва, компанія Куровського грубо порушує водночас дві істотні будівельні норми. Перша — відстань від нового будинку до будівель лікарні, де цілодобово перебувають хворі, має бути як мінімум 30 м .
Як пояснила юрист Марина Соловйова, яка захищає інтереси мешканців, цього вимагають Державні будівельні норми про заклади охорони здоров'я. «А відстань від запланованого житлового будинку до корпусів Олександрівської лікарні становитиме 10 м . Отже, цю норму фактично було проігноровано й Київрадою, і проектувальною організацією», — підкреслила М.Соловйова.
«Слід узяти до уваги ще те, що фактично з території лікарні вилучаються зелені насадження. А згідно з п.2.14 ДБН територія лікувальної установи зі стаціонаром має бути впорядкованою, а площа її садово-паркової зони повинна становити не менш ніж 25 кв.м на кожне ліжко стаціонару», — зазначила вона.
Друга підстава для заборони будівництва — охоронна зона навколо пам'яток національного значення. Адже ще в 1965 році могила Богомольця, два будинки, що входять до комплексу садиби, та інститут фізіології імені Богомольця було визнано як пам'ятки історії та культури, що охороняються державою.
У 2001 році комплекс садиби було занесено як пам'ятку історії національного значення до державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Згідно із Тимчасовою інструкцією з організації охоронних зон та зон регулювання забудови для пам'ятників культури охоронна зона має становити не менш ніж 50 м .
Отже, за словами юриста, ділянку будівництва розташовано на території охоронної зони пам'ятки історії національного значення, яку створювали від самого початку як єдиний ансамбль. Із цього випливає, що статус об'єктів праворуч і ліворуч від будівництва фактично двічі забороняє будувати там, де будує Куровський.
Комісія з довгого обмірковування
З огляду на скандальний характер будівництва 3 січня Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко доручила створити міжвідомчу комісію, яка мала дати висновок, чи законно на території охоронної зони пам'ятки історії будують багатоповерхове житло.
Як можна вже здогадатися, свідомість деяких членів цієї комісії також не уникла згубного впливу астрономічної вартості квадратного метра в центрі столиці. Ухвалити остаточне рішення, чи можна будувати, чи ні, мали протягом місяця. Проте зараз надворі березень — третій місяць роботи цього органу, а віз і нині там.
Тим часом комісія почала «губити» документи, які надавали їм противники будівництва.
Наприклад, є важливе питання: що ж саме міститься у четвертому та п'ятому корпусах Жовтневої лікарні, які межують із будівництвом? Бо навіть якщо там розміщено господарський блок, то тут діють зовсім інші норми щодо допустимої близькості будівництва, а саме 15 метрів . До речі, навіть такої мінімальної норми там не дотримано точно.
Відповідь має дати ніхто інший, як Жовтнева лікарня, — власне, це вона й зробила листовно. Проте в справу втрутився «ЖитлоБуд». Ця фірма показала, що може не тільки будувати в несподіваних місцях, але й працювати поштовою компанією.
Як повідомив Вадимові Березовському (тому самому, якого побили охоронці будівництва) голова комісії, начальник управління архітектурно-будівельного контролю міністерства регіонального розвитку та будівництва Сергій Старовойтов, представники «ЖитлоБуду» привезли(!) йому листа головного інженера лікарні(?!), в якому той стверджує, що хворих там не лікують у стаціонарі.
«УП» вирішила перевірити, чи є справді в зазначених корпусах стаціонар. Виявилося, що в п'ятому корпусі три поверхи зайнято урологічним відділенням, у якому цілодобово перебувають хворі.
У четвертому корпусі, який також розташовано безпосередньо поряд із будівництвом, теж міститься стаціонар. На першому поверсі будівлі тісниться поліклініка лікарні. А ось на другому — одне з найпотужніших міських відділень із травми ока. Тут цілодобово роблять операції. У цьому ж корпусі розміщено палати для стаціонарного лікування.
На відміну від журналістів, комісія протягом тримісячного строку своєї діяльності не спромоглася безпосередньо дослідити, що ж розміщено у корпусах лікарні.
Більш того, наведеного вище листа, комісія, мабуть, загубила, тому що повторно звернулася до лікарні із питанням, що ж там, у тих четвертому й п'ятому корпусах. Власне, комісії відповіли вдруге.
Бактеріологічна небезпека
Але найбільшу тривогу викликає те, що знаходиться внизу, в землі.
У XVIII столітті поряд із місцем, де розташувалася лікарня, був Кловський палац, який під час епідемії сибірської виразки переобладнали на шпиталь. Померлих зі шпиталю мали десь ховати у братських могилах — і є істотні підстави вважати, що це місце було саме там, де депутат Куровський зараз будує житло.
Академік Вадим Березовський наводить кілька аргументів на користь цієї версії.
Це — географічна близькість до «чумного» шпиталю. Кловський палац — місце, де в XVIII столітті сотнями помирали хворі на сибірську виразку. Навряд чи їх возили через усе місто на інші кладовища.
Територія навколо вулиці Богомольця, що поруч із будівництвом, — то землі кладовища, і це є доведеним історичним фактом. На самому пагорбі, де зокрема проходить ця вулиця, ховали знатних осіб, тому цілком правильно припустити, що на сотню метрів нижче по схилу ховали менш родовитих людей, а також жертв епідемії.
Місце нинішнього будівництва — ідеальне для небезпечних поховань, оскільки розміщене на пагорбі, далеко від ґрунтових вод.
Дочка покійного академіка Олександра Богомольця стверджує, що в її батька була карта, на якій позначено місця поховань померлих від небезпечних хвороб, а саме від чуми, сибірської виразки, туберкульозу. Цей документ свідчив про наявність небезпечних поховань на місці майбутньої «висотки».
Непрямим свідченням того, що Богомолець уважав дану територію епідеміологічно небезпечною, є те, що він свого часу при спорудженні медичного комплексу розпорядився насипати на будівництві кількаметровий шар глини — природного ізолятора, що й робили впродовж кількох місяців. Зараз же фірма Куровського, навпаки, розриває землю й провадить бурові роботи.
Є свідчення місцевих жителів і навіть співробітників лікарні, які знаходили на місці будівництва людські останки.
Для того щоб отримати чіткішу інформацію про можливу наявність епідеміологічної загрози, як розповів пан Березовський, було зроблено кілька запитів до різних організацій. Дослідження, проведені головною санепідемслужбою, не могли підтвердити наявність небезпечних інфекцій. Адже, за свідченнями археологів, що сто років рівень ґрунту зростає на 1 м . Таким чином, від середини XVIII століття дотепер рівень збільшився на 2,5 м , а проби було взято з глибини 2 м .
Утім, навіть якщо епідеміологічної загрози немає, то грубих порушень будівельних норм більш ніж достатньо, щоб зупинити будову. Проте будівельні роботи попри протести громадян тривають, — хоча продовжуються й самі протести.
Ігор ЛУЦЕНКО,
Оксана КОВАЛЕНКО,
«Українська правда»
Обсудить новость на Форуме