15:16 05.10.2007 | Все новости раздела "Христианско-либеральная партия Украины"
Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: “Мені потрібна ваша порада, земляки”
— Леоніде Михайловичу, виборча кампанія нарешті добігає кінця. Чи вплинули ці перегони на діяльність київської міської влади?
— Вибори — це завжди нестабільність у державних установах. Я не прихильник того, щоб будь-яким чином налаштовувати чиновників на певного кандидата в депутати чи члена партії. Я займаюся чітким розмежуванням функцій вищих органів влади. Це не всім подобається, і ця політична армія починає застосовувати до мене різні засоби впливу. Окремі партії починають створювати цілі групи зі своїх депутатів, котрі намагаються мене зняти. Втім, швидше намагаються залякати зняттям, бо зняти мене можна лише шляхом виборів. І я не думаю, що тут нині у мене є бодай якісь проблеми. Саме тому, що на Київ не претендує жодна особа моєї політичної та економічної ваги, проблеми виникли швидше саме у партій.
— Останнім часом ви активно оновлюєте свою команду, звільняєте людей, що призводить до публічних скандалів. Чи можливі чергові зміни в керівництві міста?
— Я став вимогливішим до своїх помилок та до помилок моїх підлеглих. Справа в тому, що багато посад були роздані на вимогу тих чи інших фракцій, і саме фракції повинні були відповідати за результати діяльності відповідних посадовців. Нині я досяг домовленості з цими фракціями і діятиму рішучіше. Але багато вже зроблено. Я не є залежним ані від Салія, ані від інших заступників, котрих постійно шукаю. Тобто я постійно перебуваю у пошуку нових молодих незаангажованих людей.
— У чому саме ви бачите свої здобутки на посаді мера, що вам вдалося зробити за півтора роки?
— У Києві дуже багато вдалося вже зробити. По-перше, вдалося збільшити бюджет у понад два рази і довести до 17 мільярдів шляхом економії коштів. А це все залежить від мене. Я намагаюся не приймати порожні делегації, котрі коштують бюджету чималих коштів. Створюю нові й нові комунальні підприємства, котрі поповнюють бюджет. І вони вже, власне, поповнили бюджет з 5,7 мільярда до 17 мільярдів. Кабінет Міністрів дав Києву найвищу оцінку серед інших міст України, зокрема тим економічним зрушенням, які відбуваються у столиці. Крім того, жодне питання у Києві не вирішуємо без громадських слухань. Мені потрібна ваша порада, земляки, і я прагну знати, що ви думаєте з того чи іншого питання. Чимало політиків намагалися робити мені різні економічні пропозиції. Вони намагаються наклеїти на мене різноманітні наклейки то в одному напрямку, то в іншому. Проте я залишатимуся громадським мером, і для мене думка киян матиме вирішальне значення. Я робитиму все можливе через місцеві комунальні ЗМІ, щоб цю думку киян завжди почути.
— Чи вирішуються численні проблеми зі столичним транспортом?
— Нині активно будують метро на всіх напрямках. Справа в тому, що, приймаючи справи півтора роки тому, я успадкував цілковите спустошення: всі гроші були пущені на вибори. Колишній мер, прагнучи будь-що залишитися на своєму місці, згорнув усі програми, які дуже важливі для киян. Ми ж придбали понад 100 одиниць нового транспорту, ремонтуємо шляхи, купуємо нові вагони метро. Сьогодні бюджет Києва має досить привабливий вигляд. Ми запровадили християнську етику у школі, не напружуючи при цьому учнів релігією. Також запровадили тисячі різних дрібних і великих змін, котрі, можливо, не так гостро відчувають багато моїх виборців, але ці зміни діють.
— Ваше ставлення до того валу критики, що кожен день звучить у ЗМІ?
— Розкриваючи душу, і це слід підкреслити, будь-який політик наштовхується на проблему з виборчим процесом. Але я не готуюся до виборів, оскільки для мене є лише вибори, які будуть за три з половиною роки, коли я відкрию повноцінні гілки метро на Троєщину, у напрямку Виставкового центру і в інших. До того часу я таки пролобіюю повноцінний генеральний план розвитку міста, щоб кияни були певні, що Київ віднині ніхто розвалювати не буде.
Стосовно критики моєї діяльності, то я сприймаю її дуже серйозно. Мені на стіл щодня лягають стоси матеріалів газет і журналів, в яких критикують мене, мою діяльність чи мою команду, або її діяльність. У 80% випадків це статті написані на замовлення Бродського або людей, які не отримали від Києва і від мене особисто нічого — жодних матеріальних благ, хоча вони і так є дуже багатими. Проте 20 відсотків влучають у ціль.
— Як ви реагуєте на критику у ЗМІ?
— Я вперше з 1917 року створив кол-центр. Це дуже ефективний механізм мого спілкування з киянами, бо я одержую від 3 до 4 тисяч різних заяв або прохань про допомогу, на які ми переважно реагуємо. Хоча цим мають займатися райони.
До слова, про глав районних адміністрацій. Вони у більшості випадків працюють жахливо і на всю виконують політичні замовлення.
— На які ваші кроки очікувати киянам?
— Найперше, я маю намір підвищити зарплату вчителям, лікарям і працівникам житлово-комунальної сфери. По-друге, наступного року я збираюся відкрити три дуже важливі лінії метро. Для цього ми на повну силу фінансуємо їхнє будівництво, яке раніше було повністю загальмовано. По-третє, я збираюся уніфікувати всю систему освіти. Щоб з вас не брали хабарі, брати на роботу кращих вчителів. Якщо вони приходитимуть з інших міст, для них ми будуватимемо гуртожитки. Це стосується і фахівців та співробітників медичних закладів. По-четверте, я збираюся, з метою поповнити бюджет, змінити 90 відсотків керівників комунальних підприємств, котрі нині розкрадають кошти.
П'яте. Збираюся позбавити усіх небідних керівників і їхніх заступників службового транспорту. Цього транспорту не існує у демократичних країнах. Його не буде і в Києві. Втім, це вже справді дрібні питання.
Шосте. Я збираюся зайнятися безкоштовною медициною, тому що сьогодні ця медицина, всупереч закону, насправді є платною.
Сьоме. Я маю намір протягом двох-трьох років повністю винести гральний бізнес за межі міста, щоб не розводити цей бруд і ці жахи серед дітей.
Восьме. Я збираюсь побудувати достатню кількість підземних стоянок, щоб автотранспорт пішов з дитячих майданчиків, дворів і тротуарів. Іншого способу впливу на ці процеси в мене немає.
Дев'яте. Я збираюсь цілком припинити вирубку дерев у Києві, встановивши за кожне зрубане дерево цілком інший штраф, аніж це було за старого мера. Вирубка дерев стане економічно невигідною.
Десяте. Я маю намір ознайомити киян з Генеральним планом розвитку міста набагато років і широко його обговорити.
Одинадцяте. Я маю намір цілком очистити наші озера від мулу і будівельного бруду і зробити їх цілком придатними для відпочинку киян, адже це таке багатство!
Приблизно такими є мої наміри. Є ще багато, що я прагну зробити. Наприклад, намагатимуся, щоб у Київській міській адміністрації не працювали люди, котрі не реагують на чужий біль так, як я. Це дуже важливо. Тому, що чиновник — це лише людина, яку люди наймають на роботу, і не більше.
— Чи схиляєтесь ви до однієї з політичних сил?
— Питання про те, за кого я сам уболіваю, наразі другорядне. Навіть десяте.
Набагато важливішим є, наприклад, питання житлового будівництва. Воно може бути розв'язано остаточно в той момент, коли Верховна Рада чергового скликання проголосує за законопроект про соціальне житло. Тому що не соціальне житло не є вигідним для киян і не є вигідним для міста. Поясню детальніше. Соціальне житло — це таке житло, яке не можна продавати. Тобто воно буде діставатися тим, хто його потребує. Наприклад, молода людина, щойно створивши родину, на початку свого життєвого шляху не має коштів. Для них таке житло вкрай потрібне. Пізніше людина заробить гроші і придбає житло. Можливо, навіть гірше, але обов'язково придбає. Тому що володіння нерухомою власністю є природною потребою людини. Соціальне житло перейде до іншої людини, яка його потребує. Я нічого не очікую від виборів, які відбудуться найближчим часом. Тому що я знаю усіх, і знаю не один рік. Маю велику історію стосунків практично з усіма лідерами, які ідуть на вибори. Крім Юрія Луценка, котрого Олександр Мороз випадково підібрав на вулиці і зробив національним героєм. Від нього я не чекаю взагалі нічого. За кого я голосуватиму? Це моя особиста справа. Я нікого не хочу називати, тому що якщо я назву за кого голосуватиму, то це буде політична агітація. А я агітацією на займаюсь. Я — Київський міський голова. І прошу не плутати мене з депутатом Верховної Ради або іншим посадовцем.
Обсудить новость на Форуме