13 років тому Україна приєдналася до Ради Європи, що стало результатом і свідченням прагнення та зусиль нашої Держави щодо її розбудови як цивілізованої демократичної європейської країни на засадах загальноєвропейських цінностей, усвідомлення себе як невід’ємної частини європейської спільноти. Вступ до цієї поважної європейської інституції став важливим кроком і на шляху інтеграції Держави до Європейського Союзу.Водночас Україна добровільно взяла на себе і зобов’язання, що витікали з факту її приєднання до Ради Європи, спрямовані на забезпечення верховенства права, захист прав і основних свобод людини, подальший розвиток демократії.

На жаль, не всі з цих зобов’язань є виконаними і через тринадцять років. Останній раз про необхідність дотримання взятих зобов’язань Україні було нагадано з боку Парламентської Асамблеї Ради Європи в жовтні 2005 р. Але і зараз надзвичайно актуальними залишаються слова тодішньої резолюції ПАРЄ: «

Український народ продемонстрував свою відданість демократичним цінностям та бажання мати краще керівництво, яке б зміцнило верховенство права й захист прав людини в країні та боролось з корупцією. Парламентська Асамблея наполегливо закликає українську владу продовжувати процес реформування та не дозволити політичній конкуренції поставити під загрозу розвиток країни.»

На жаль, останні події в Україні засвідчують, що голос Парламентської Асамблеї так і не був почутий очільниками нашої Держави. Не має жодних сумнівів, що саме постійні міжособистісні чвари представників українського вищого політичного керівництва не лише завадили підписанню цього року угоди про асоціацію між Україною та ЄС, але й надовго віддалили реалізацію євроінтеграційних прагнень нашої Держави, суттєво підірвали як імідж країни на міжнародній арені, так і рівень довіри до неї як передбачуваного і стабільного партнера.

Тому ми, базуючись на християнських моральних цінностях і виступаючи за послідовну євроінтеграцію нашої країни, вкотре закликаємо наших провідних політиків схаменутися, не ганьбити в очах європейської і світової спільноти і себе особисто, і Україну в цілому, припинити потік взаємних звинувачень і дослухатися по заклику ПАРЄ щодо докладання зусиль у системному реформуванні країни, а не міжособистісній політичній конкуренції.

Європейське майбутнє України залежить не так від позиції Євросоюзу, як від нашого бажання бути європейцями у своїй країні.

Голова партії
Християнсько-Демократичний Союз
Володимир Стретович