15 січня 2009 р. Верховна Рада України 327 голосами ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою)» (реєстр. № 0973 від 23.11.07).

Основним завданням Закону є врегулювання питання щодо надання релігійним організаціям права постійного користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності. Нагадаємо, що йдеться про поновлення порядку стосовно надання релігійним організаціям земельних ділянок, що існував до 1 січня 2002 р. – до набуття чинності Земельним кодексом України.

Ухвалення Закону сприятиме подоланню дискримінації релігійних організацій, пов’язану з тим, що вони, на відміну від інших юридичних осіб, згідно із Земельним Кодексом України, до сьогодні не мали права володіти земельними ділянками на праві власності та права постійного користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності. Надання ж земельних ділянок релігійним організаціям виключно на праві оренди та встановлення розміру орендної плати органами місцевого самоврядування призводило до волюнтаристського ставлення з боку вказаних органів практично до усіх релігійних організацій в залежності від регіональних конфесійних уподобань, спричиняло дискримінацію релігійних організацій і порушення принципу їх рівності перед законом.

Необхідність надання релігійним організаціям права постійного користування земельними ділянками підтримується усіма провідними церквами України, зокрема Українською Православною Церквою, Українською Православною Церквою Київського Патріархату, Українською Греко-Католицькою Церквою та протестантськими церквами. На необхідності законодавчого розв’язання даного питання наголошувалося в усіх зверненнях Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, що впродовж 2005-2008 рр. надсилалися ВРЦіРО на адресу Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України та голів депутатських фракцій, зокрема у зверненні ВРЦіРО до В.М.Литвина від 16.12.2008 р.

Ухвалений законопроект був восьмим, що впродовж 2003-2007 рр. вносилися до Верховної Ради України з метою розв’язання даного питання. Зокрема, у 2005-2006 рр. головою Християнсько-Демократичного Союзу Володимиром Стретовичем двічі подавалися аналогічні законопроекти (реєстр. № 8409 від 03.11.05 та № 1101 від 30.06.06). Після відхилення у жовтні 2006 р. останнього з них з політичних міркувань тодішньою коаліцією, представники ХДС зосередилися на підтримці аналогічного законопроекту народних депутатів Р.Лук’янчука, Я.Сухого та О.Турчинова, який у червні 2007 р. був прийнятий у першому читанні. При підготовці вказаного законопроекту до другого читання до нього було внесено пропозиції першого заступника голови ХДС Володимира Марущенка.

Надання релігійним організаціям права постійного користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності переважно стосується тих земельних ділянок і тих релігійних організацій, що на сьогодні вже є користувачами відповідних земельних ділянок. Враховуючи зниження темпів зростання кількості релігійних організацій в Україні, відсоток нових земельних ділянок, що отримують у постійне користування релігійні організації, є відносно незначним. З огляду на це, ухвалення Закону не спричинить перерозподілу сил у релігійному середовищі, не загострить міжрелігійних відносин, а також не спричинить поширення в Україні новітніх релігійних рухів.

Водночас, необхідно звернути увагу на те, що Законом передбачено надання релігійним організаціям саме права постійного користування земельними ділянками, а не права власності на них. Власниками ж відповідних земельних ділянок залишаються держава та відповідні територіальні громади.

Ухвалення Закону сприяє гармонізації державно-церковних відносин в Україні та є вагомим внеском у забезпечення суспільно значущої діяльності Церков і релігійних організацій.

Закон було підтримано депутатськими фракціями Партії регіонів, БЮТ, Блоку Литвина та частиною фракції «Наша Україна – Народна Самооборона». Не голосувала фракція Комуністичної партії та більша частина НУ-НС. Проти ухвалення Закону проголосували народні депутати В.В’язівський, С.Довгий, П.Жебрівський, Р.Зварич, В.Карпук, Я.Кендзьор, В.Мойсик, І.Стойко, Р.Ткач та П.Ющенко (фракція НУ-НС).