На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
( Павло Тичина "Пам'яті тридцяти")

Дев’яносто один рік тому відбулася подія, яка стала одночасно трагічною та героїчною сторінкою в історії Української революції 1917-1921 років. На залізничній станції Крути, що на Чернігівщині, маленький загін із 300 чоловік київської студентської та учнівської молоді зійшовся у нерівному двобої з російськими більшовицькими частинами, надісланими для приборкання українського руху.

Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Вони - студенти, курсанти, школярі - виявилися у своєму патріотизмі вищими за українських політиків, недалекоглядність яких та небажання домовитися між собою знищило українську державність.

На жаль, така ж проблема є актуальною і на сьогодні. Україна, яка так довго і самовіддано боролася за своє існування, знову опинилася на межі руїни. Так само, на фоні зростаючою зовнішньої загрози, наглядними ознаками чого стали минулорічні події на Північному Кавказі та нещодавна «газова війна», спостерігаємо байдужість багатьох політиків до майбутнього України, їх нездатність відкласти особисті інтереси та чвари між собою заради збереження та зміцнення Української державності, забезпечення добробуту громадян.

Вшановуючи пам’ять героїв Крут, нагадуємо тим, кого доля поставила на чолі українського народу про необхідність не тільки палких промов, але й реальних дій і розуміння уроків минулого.