17:45 09.07.2008 | Все новости раздела "Батьківщина"
БЮТ домігся припинення незаконного будівництва на Ленінському проспекті.
Тим більш радісною для мешканців будинків №13а та №15а по пр.Ленінському у м.Донецьку була несподівана новина: судова колегія Донецького апеляційного адміністративного суду під головуванням судді Міронової М.Г. 02.07.2008р. винесла беспрецедентне рішення, якого вони добивались більше року. Суд скасував рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька (суддя Бухтіярова І.О.) та повністю задовольнив позовні вимоги мешканців зазначених будинків про визнання недійсними рішень Донецького міськвиконкому про виділення земельних ділянок під будівництво чергової багатоповерхівки на місті паркової зони біля їх будинків та визнання недійсними багаторічних договорів оренди земельних ділянок, що були укладені внаслідок цих рішень міськвиконкому.
Після отримання цієї радісної звістки мешканці не могли стримати сліз радості та слів вдячності апеляційному адміністративному суду, який відродив у них віру в справедлівість. Нарешті вони змогли спокійно передихнути, ковтнути донецького повітря, яке намагаються збагатити кіслородом ті жалкі залишки зелені, що збереглися від бездумних забудовників та їх покровителів у міській владі. Це ж до чого треба було довести людей місцевим можновладцям, щоб отак сприймалось звичайне поновлення законних прав громадян.
Але до цього щасливого моменту рядовим громадянам Ленінського району м.Донецька, які не побоялись сперечатись з всевладним міськвиконкомом, прийшлося пройти довгий та тернистий шлях. Тут було все: і стихійні протести проти знесення дерев та встановлення на прибудинковій території будівельних парканів, і стички з забудівниками (ТОВ “Донстройком”), і чергування в наметах, і звернення до міліції та прокуратури з приводу фальсифікації документів так званих “громадських слухань” (на яких не було жодного мешканця), і винесення прокурорських приписів про незаконне будівництво (на які виконком міськради просто наплював), і спроби підкупу забудівниками найбільш активних громадян, і перетягування забудівниками на свій бік керівництва розташованої поблизу ЗОШ №33 (яке в обмін на деякі ремонтні роботи закрило очі на реальну загрозу здоров’ю та життю учнів, через будівництво неабиякого паркінгу впритул до школи), і нелегкі пошуки підтримки серед громадських організацій та політичних сил, і, нарешті, довгі судові засідання, де представники місцевої влади намагалися довести, що все це незаконне та необгрунтоване будівництво провадиться на виконання волі мешканців та задля їх блага, геть відкидаючи положення ст.5 Конституції України про те, що единим джерелом влади в Україні є народ і ніхто не має права узурпувати державну владу.
Небагато знайшлося партій та громадських організацій, які б спромоглися відкрито виступити проти нахабного корупційного беззаконня місцевої влади та підтримати громадян у їх прагненні відстояти свої конституційні права на здійснення влади та на безпечні умови проживання. Навіть у період передвиборчих перегонів з позачергових виборів народних депутатів України (найбільш гострі події розгорталися навесні та влітку 2007р.) серед членів Партії Регіонів не знайшлося жодного, хто б встав на захист своїх виборців. Рядові партійці цього політикума відмовчувались, а наближені до влади, депутати Донецької міської та Ленінської районної у м.Донецьку рад навіть намагалися виправдати незаконні дії Донецького міськвиконкому. Лише Блок Юлії Тимошенко, та зокрема кандидат у народні депутати України Володимир Каплієнко, який згодом став народним депутатом, пройшов з мешканцями цей тернистий шлях боротьби від початку й до кінця, з гідністю відстоював інтереси громадян на всіх рівнях влади, використовуючи при цьому усі законні засоби, у тому числі й надання юридичної допомоги у судових розглядах справи.
Громада спільними зусиллями відстояла свої права. Народ вистояв та добився справедливісті. Але ж чи це кінець, чи тимчасовий перепочинок? Можновладці до кінця судового засідання не визнавали законних вимог мешканців та йшли проти волі народу. Не виключені й подальші спроби оскарження справедливого рішення суду.
Це ж як треба погрязнути в коррупції та ненавідити свій народ, щоб замість виконання волі народу (як визначено Конституцією та Законом України “Про місцеве самоврядування”), відверто йти проти нього? Чи може після рішення Донецького апеляційного адміністративного суду щось зміниться у свідомості місцевих правителів? Громада сподівається, що так.
4 липня відбулися громадські збори мешканців зазначених будинків, на яких присутні висловили слова подяки Блоку Юлії Тимошенко за підтримку та запланували заходи по відновленню зеленої зони.
А будівельний паркан, що прикриває понівечену паркову зону від сторонніх поглядів, та який став звичним для ока атрибутом місцевого ландшафту, й досі стоїть... Слово за місцевою владою.
«Спроба нав’язати мешканцям будинків по пр.Ленінському у м.Донецьку будівництво, яке загрожує безпечним умовам їх проживання, зірвана. Впевнений, що будь-які подальші спроби порушити законні права громадян знайдуть відповідний опір з боку громади. А ми своїх виборців у біді не покинемо. Блок Юлії Тимошенко в черговий раз доказав, що його слова не є пустими передвиборчими обіцянками, а знаходять своє відображення у відповідних діях, незважаючи на протидію певних сил. Справедливість є, за неї варто боротися» - сказав народний депутат України Володимир КАПЛІЄНКО.
Прес-служба БЮТ Донецьк.
Обсудить новость на Форуме