16:00 07.07.2010 | Все новости раздела "Батьківщина"
Розгляд законопроекту про судоустрій і статус суддів без офіційного висновку Венеціанської комісії є неможливим, - Швець
ЗАЯВАГолови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності,народного депутата України Швеця Віктора Дмитровича 31 травня 2010 року Президентом України Януковичем В.Ф. було внесено проект Закону України "Про судоустрій України і статус суддів" (реєстр. № 6450) та визначено його як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України. 03.06.2010 року законопроект реєстр. №6450 прийнято в першому читанні. Законопроектом пропонується по-новому визначити організацію здійснення правосуддя, систему судів загальної юрисдикції, статус суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також установити систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів. Крім того, законопроектом передбачається внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Регламенту Верховної Ради України, законів України "Про комітети Верховної Ради України", "Про Вищу раду юстиції", "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру". Аналіз змісту вказаного законопроекту свідчить про те, що ряд його концептуальних положень не відповідає визначеним Конституцією України основним засадам функціонування судової влади, здійснення правосуддя, побудові судової системи, гарантіям незалежності суддів та права громадян на судовий захист. Законопроект містить багато юридично необґрунтованих новел, прогалин, внутрішніх суперечностей, що унеможливлює належне врегулювання ним правових засад судоустрою, статусу суддів та судочинства відповідно до Основного Закону України та міжнародних стандартів у сфері судочинства. Серед основних зауважень до законопроекту є те, що його положеннями суттєво звужуються процесуальні можливості судового захисту прав і свобод фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб, а також інтересів держави в судах загальної юрисдикції в Україні. Запропоновані законопроектом організаційні основи системи судів загальної юрисдикції не тільки не відповідають загальним принципам, але й не узгоджуються з побудовою системи судів, установленою Конституцією України, порушують цілісність цієї системи, ускладнюють доступність людей до правосуддя, містять суттєві загрози конституційним гарантіям права громадян на судовий захист. Визначення законопроектом всіх судів в Україні як спеціалізованих не має жодного правового, економічного, наукового обґрунтування, носить штучний характер та призведе до руйнації системи судів загальної юрисдикції як єдиної системи судів, зниження рівня судового захисту гарантованих Конституцією України прав та свобод людини і громадянина. Положення законопроекту в частині визначення системи судів загальної юрисдикції не тільки не вирішують задекларованої у ньому мети реформування системи судочинства відповідно до міжнародних стандартів, спрощення процедури доступу до суду для кожного громадянина, а навпаки, прямо суперечать висновкам Венеціанської комісії. Положення законопроекту, які визначають роль та місце Верховного Суду України в системі судової влади, не відповідають установленому статтею 125 Конституції України статусу Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції. Суттєво звужуються повноваження Пленуму Верховного Суду України. Законопроектом передбачається наділення органів та посадових осіб, які не належать до судової влади, значним обсягом повноважень щодо організації та діяльності судів, визначення судоустрою та статусу суддів поза встановленою Конституцією України їх компетенцією. Таким чином створюються передумови для неправомірного впливу на суд, втручання у діяльність судових органів та суддів, порушення принципів незалежності суддів та самостійності судів. Законопроект, встановлюючи багаторівневу, складну структуру органів суддівського самоврядування, насправді не забезпечує ці органи відповідними дієвими повноваженнями щодо вирішення питань внутрішньої організації діяльності суду, що робить проголошені проектом завдання та функції органів суддівського самоврядування виключно декларативними. З викладеного можна зробити висновок про те, що законопроект базується на хибних концептуальних засадах, багато його ключових положень суперечать Конституції України, є юридично необґрунтованими, не враховують рекомендації Венеціанської комісії, зокрема щодо побудови судової системи. Реалізація положень цього законопроекту може призвести до звуження обсягу конституційних гарантій прав громадян на судовий захист, зниження рівня такого захисту, істотного збільшення кількості звернень громадян до Європейського суду з прав людини, руйнації єдиної судової системи України, посилення залежності судів і суддів. Саме тому фракція БЮТ у Верховній Раді України наполягала на необхідності направлення законопроекту №6450 до Венеціанської комісії для отримання висновку цієї поважної міжнародної інституції щодо даного законопроекту. Відомо, що Міністерство юстиції України після того, як було ухвалено вказаний законопроект у першому читанні, направило його до Венеціанської комісії. Крім того, 107 народних депутатів України від БЮТ також звернулись до Венеціанської комісії щодо отримання висновку з приводу вказаного законопроекту. Своїм листом Директор, секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт підтвердив отримання звернення 107 народних депутатів України до Венеціанської комісії з проханням надати висновок щодо законопроекту «Про судоустрій та статус суддів». Як зазначив в своєму листі Т.Маркерт - незважаючи на той факт, що відповідно до Статуту Венеціанської комісії запити до неї можуть здійснювати лише державні інституції, він запевнив народних депутатів України, що Венеціанська комісія вже отримала запити щодо надання висновку по законопроекту і від заступника Міністра юстиції Юрія Притики і від моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи. Доповідачі Комісії та експерти Директорату з питань співробітництва Ради Європи, як зазначає Томас Маркерт, уже готують свої коментарі до цього законопроекту. Як зазначає Директор, секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт, офіційне прийняття висновку можливе лише під час пленарної сесії Комісії 17-18 жовтня 2010 року. Таким чином, заяви деяких представників Партії Регіонів про наявність висновку Венеціанської комісії щодо цього законопроекту - не відповідає дійсності, оскільки Комісія в повному складі ще не розглядала це питання, а в Міністерство юстиції України були направлені лише попередні висновки окремих членів цієї Комісії, які не можуть не замінити, не підмінити висновок самої Комісії. Поспішність, з якою Партія регіонів намагається через Верховну Раду України прийняти цей закон, свідчить про політичну доцільність підпорядкувати судову систему України інтересам деяких людей, про що також свідчить і той факт, що профільний Комітет фактично лише за одне засідання розглянув 1724 поправки, переважна більшість яких була автоматично відхилена. Фракція БЮТ наполягає, що розгляд цього законопроекту без офіційного висновку Венеціанської комісії є неможливим, оскільки це може призвести до істотного порушення конституційних прав і свобод українських громадян. Віктор Швець
Обсудить новость на Форуме