13:45 19.09.2013 | Все новости раздела "Батьківщина"
Парламентська опозиція вимагає не ухвалювати запропонований президентом законопроект «Про прокуратуру», - заява опозиційних фракцій
Опозиційні фракції «Батьківщина», «Удар» та «Свобода» у Верховній Раді України заявляють про неприпустимість ухвалення законопроекту «Про прокуратуру» у редакції Президента України.
На переконання опозиційних фракцій, президентських варіант законопроекту пропонує характерні для тоталітарних держав норми діяльності органів прокуратури, а також створює умови для їх закритості та не підконтрольності. Фракції «Батьківщина», «Удар» та «Свобода» наголошують - даний законопроект немає нічого спільного з демократичними принципами діяльності прокуратури, а його окремі положення прямо суперечать вимогам Венеціанської комісії.
Перше. До статті 14, що визначає кількісний склад та структуру органів прокуратури. Не можна допустити правової ситуації, за якої чисельність та загальну структуру прокуратури затверджує Генеральний прокурор. Це має бути прерогативою Верховної Ради, яка, до речі, за чинним законодавством затверджує чисельність та структура Збройних Сил, Служби безпеки, МВС. Таке повноваження є засобом парламентського контролю за діяльністю силових структур. На цьому також наголошували члени Венеціанської комісії.
Друге. У президентському проекті (ст. 24) у повному обсязі збережено загальний нагляд радянського типу, що є неприпустимим (це також констатували члени Венеціанської комісії). Для прикладу: під виглядом з’ясування підстав, представляти інтереси громадян чи держави у суді, прокурор наділений усім процесуальним досудовим арсеналом, що є яскравим проявом нерівності сторін у судовому процесі.
Третє. У проекті закладені умови для прихованого тиску на прокурорів через механізм припинення їх повноважень. Так, статтею 52 передбачено, що повноваження прокурора припиняються у зв’язку з рішенням органу, що здійснює дисциплінарне провадження, про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора. Підставою для прийняття такого рішення є вчинення таким прокурором дисциплінарного проступку, що мав характер грубого порушення. При цьому доводиться констатувати, що чітких критеріїв визнання певного дисциплінарного проступку як грубого, немає. Тобто фактично допускається можливість суб’єктивної оцінки дій прокурора, що у подальшому може стати підставою для припинення його повноважень.
Четверте. У проекті закладається необґрунтоване вивищення прокурорів над іншими правоохоронцями у плані соціального забезпечення. Зокрема, це стосується статті 86 проекту, що визначає заробітну плату прокурора. Так, згідно з проектом класні чини прокурорів пропонується прирівняти до військових звань. Так юрист 3 класу відповідає військовому званню лейтенант. Водночас, коли лейтенант за військове звання отримує 120 грн., то юрист 3-го класу отримуватиме 770 грн. У такому співвідношенні різниця між армійським званням полковник і радником юстиції складатиме 2-3 тис. грн., а різниця між званням генерал і державним радником юстиції складатиме більш як у десять разів, що є неприпустимим. На це звернули увагу члени Венеціанської комісії.
Також проектом пропонується запровадити право прокурорів на пенсію за вислугу років незалежно від віку за наявності у них загального стажу 20 і більше років.
Так, згідно з проектом прокурору достатньо мати лише 15 років спеціального стажу та 10 років загального стажу на отримання прокурорської пенсії. Відтак, прокурор матиме право отримувати пенсію не за віком, а за вислугою років, причому досить незначною, і така пенсія у десять, а то і більше разів перевищуватиме мінімальні пенсії за віком, які отримують мільйони українців.
Таким чином, прокурори отримають можливість при цьому не тільки отримувати такі пенсії, але і далі працювати на прокурорських посадах до досягнення ними 70-річного віку.
Відтак, практична реалізація цього положення нівелює принцип рівності соціального захисту громадян України, а також гальмуватиме процес кадрового оновлення в органах прокуратури.
П’яте. У перехідних положеннях проекту закладено ручний механізм набрання чинності Закону. Передбачено, що закон набирає чинності через 3 місяці після оголошення Вищою спеціалізованою дисциплінарною комісією прокурорів України і Радою прокурорів України про готовність розпочати свою діяльність. Але це може розтягнутись на роки і повністю залежить не від закону, а від позиції Генерального прокурора та політичного керівництва, яке ним керує. Таким чином, ми матимемо ситуацію, за якої реформу прокуратури буде начебто проведено, але фактично вона буде заблокована до потрібного владі часу. І весь цей час в Україні діятиме прокуратура нинішнього типу.
Шосте. Відповідно до Конституції України, рекомендацій Ради Європи, та міжнародно-правових зобов’язань України в галузі реформування кримінальної юстиції, органи прокуратури повинні бути позбавлені функції досудового слідства.
Між тим, Прикінцеві положення законопроекту встановлюють, що слідчі органів прокуратури продовжують здійснювати досудове розслідування.
При цьому позбавлення органів прокуратури даної невластивої їм функції поставлено у пряму залежність від створення Державного бюро розслідувань. Проте створення даного органу свідомо затягується чинною владою.
Сьоме. Реалізація законопроекту потребуватиме значних необґрунтованих видатків з Державного бюджету. Наприклад, статтею 75 проекту встановлено, що систему кваліфікаційно-дисциплінарних комісій прокурорів складають Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів України та регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії прокурорів, які діють в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі.
Вказані комісії вирішуватимуть, зокрема, питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.
Разом з тим, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія та регіональні комісії за своїми функціями доповнюватимуть діяльність одна одної, при цьому діяльність регіональних комісії потребуватиме значних бюджетних видатків
Загалом, усі визначені функції в межах усієї країни може повноцінно виконувати єдиний орган – Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Підтвердженням цьому є діяльність єдиного органу, який вирішує аналогічні питання відносно суддів, – Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
При цьому діяльність регіональних комісій потребуватиме значних бюджетних видатків. Таким чином, жодних об’єктивних потреб в створенні регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій немає.
Восьме. Проблемним питанням є порядок виборів дисциплінарних комісій та органів прокурорського самоврядування. Низкою статей законопроекту передбачено, що такі питання вирішуються відкритим голосуванням. Наприклад, згідно статті 71 делегати на всеукраїнську конференцію працівників прокуратури обираються шляхом відкритого голосування. Вважаємо, що порядок висунення кандидатів та порядок персонального голосування щодо їх членів повинен бути таємним. Таємність голосування забезпечить об’єктивність оцінки діяльності того чи іншого кандидата, а відкритість голосування у цій ситуації дозволятиме керівництву прокуратури здійснювати контроль за ним.
І наостанок. Вкрай неприйнятною є ініціатива щодо скасування норми про п’ятирічний строк повноважень Генерального прокурора України.
Опозиційні фракції «Батьківщина», «Удар» та «Свобода» у Верховній Раді України виступають проти ухвалення президентського законопроекту у даній редакції без врахування перелічених зауважень.
Водночас, парламентська опозиція наполягає на створенні у парламенті робочої групи для напрацювання спільних пропозицій щодо підготовки законопроекту, ухвалення якого забезпечить діяльність прокуратури на демократичних засадах, що відповідатимуть європейській практиці. 
Обсудить новость на Форуме