21:30 11.02.2013 | Все новости раздела "Батьківщина"
Опозиція внесла пакет законопроектів щодо змін в системі судочинства та кримінальної юстиції
Фракція «Батьківщина» внесла до парламенту пакет законопроектів, що передбачають реформування судової системи України та кримінальної юстиції і приведення їх до європейських норм.
Законопроекти голови фракції «Батьківщина» Арсенія Яценюка та секретаря Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя, депутата від фракції «Батьківщина» Павла Петренка були зареєстровані в Верховній Раді в понеділок, 11 лютого.
Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України у відповідність до європейських стандартів кримінального судочинства» (№2270) передбачає загальне покращення моделі кримінального судочинства і збалансування інтересів та гарантування прав учасників кримінального провадження. Так, проектом пропонується позбавити прокуратуру функцій досудового розслідування та можливості керувати слідчими та слідством; скасувати кримінальну відповідальність слідчих за невиконання вказівок прокурора; передбачити, що суд присяжних у складі 12 присяжних та трьох професійних суддів розглядатиме, окрім іншого, справи про злочини проти основ національної безпеки України, а також ті, за які передбачено покарання понад десять років ув’язнення або довічне позбавлення волі; дозволити бути захисниками крім адвокатів, ще і родичам; скасувати обмеження щодо максимальної кількості захисників у судовому розгляді; визначити права захисника в окремій статті; розширити права сторони захисту в частині самостійного збирання доказів; передбачити обов’язкову участь захисника не лише щодо особливо тяжких, а й щодо тяжких злочинів.
У пояснювальній записці до законопроекту також зазначено, що нинішній Кримінально-процесуальний кодекс значно звужує права підозрюваного, адже згідно з ним інформація до Єдиного реєстру досудових розслідувань має бути внесена одразу після повідомлення про злочин без будь-якої перевірки, і саме факт внесення запису є підставою для початку досудового розслідування. Законопроект встановлює, що внесення запису до Єдиного реєстру досудових розслідувань має відбуватися шляхом винесенням відповідної постанови, і відповідний запис може бути оскаржено.
Проект закону також передбачає, що кримінальні справи щодо тих, хто був або є вищими посадовими особами, розглядає апеляційний суд у складі 5 суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше 10 років; запроваджується особливий порядок кримінального провадження щодо осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національно безпеки України, а також щодо президента України, прем’єр-міністра, суддів Конституційного Суду України.
Ще один проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення судової системи України у відповідність до європейських стандартів, забезпечення конституційного статусу Верховного Суду України як найвищого судового органу та безумовного виконання рішень Європейського суду з прав людини» (№2269) передбачає розширення у відповідності до Конституції правового статусу Верховного Суду України, який був значно звужений провладним законом «Про судоустрій і статус суддів»; забезпечення умов для об’єктивного і неупередженого розгляду справи незалежним складом суду; забезпечення конституційного права особи на судовий захист та встановлення єдиних стандартів фінансування судів, яких на даний час взагалі не існує.
Окрім того, у проекті закону передбачено надання Верховному Суду України повноважень апеляційної інстанції у справах, де Вищий адміністративний суд нині є першою та єдиною інстанцією.
Проект закону також забезпечує безумовне виконання рішень Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно з законопроектом, рішення ЄСПЛ виконуються безумовно на підставі поданої безпосередньо до Верховного Суду України заяви, що не потребує допуску справи до провадження з боку відповідного спеціалізованого суду нижчої інстанції.
Законопроект «Про внесення змін до статті 105 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо удосконалення механізму звільнення судді з посади у разі порушення ним присяги)» (№2267) закріплює можливість звільнення судді з посади у разі порушення ним присяги без проведення перевірки Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції. При наявності беззаперечних фактів порушення присяги суддею, обраним безстроково, питання про його звільнення з посади розглядається Верховною Радою за ініціативи не менш як 45 народних депутатів.
Законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання рішень міжнародних організацій з метою захисту прав людини» (№2268) пропонується розширити підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України. Так, у якості підстави розглядатиметься рішення не лише міжнародної судової установи, а й відповідного міжнародного органу, який встановить порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Зокрема, до таких органів належать Європейський суд з прав людини, Комітет ООН з прав людини, Комітет ООН проти катувань, Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації, Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок.
Проект закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за катування, завідомо незаконні затримання, привід або арешт та примушення давати показання»(№2266) передбачає низку змін, завдяки яким вдасться привести вітчизняне законодавство у відповідність положенням міжнародних актів, а також встановити адекватні санкції за катування, завідомо незаконні затримання, привід або арешт та примушення давати показання.
Пропонується привести визначення поняття «катування» у відповідність до Конвенції ООН про катування, оскільки чинна редакція Кримінального кодексу визначає катування виключно за ознакою «насильницька дія». Цим значно звужується сфера злочину, адже катування, окрім іншого, може вчинюватися діями, що не мають насильницького характеру, наприклад, завданням морального страждання.
Також проект закону передбачає посилення відповідальності за катування з політичних мотивів, за яке передбачатиметься покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Окрім того, пропонується передбачити більш суворе покарання за катування, яке вчинено працівником правоохоронного органу під час виконання службових обов’язків.
Обсудить новость на Форуме