Yota

20:00 06.09.2017 | Все новости раздела "Прогрессивная Социалистическая Партия Украины"

Небезпечна амністія: Україна амністує тих, хто воював на Донбасі


В Україні звільнять від покарання тих, хто воював на Донбасі. Але не тільки за злочини, вчинені у зоні АТО.

Амністія для військовослужбовців зони АТО? Звільнення від відбування покарання сотень учасників бойових дій у зоні АТО? Саме так - президент Петро Порошенко днями підписав ухвалений парламентом ще рік тому , який безпосередньо торкнеться засуджених за вчинення злочинів військовослужбовців. Ця амністія буде застосована до близько 1700 учасників антитерористичної операції на Донбасі. "У більшості це дрібні порушення дисципліни під час несення служби, наприклад, самовільне відлучення з розташування військової частини, недбале виконання обов'язків", - пояснив генеральний прокурор Юрій Луценко.

А почалось все з вуличних акцій, флешмобів, запитів у державні органи - активіст "Спілки ветеранів війни з Росією" Сергій Бондар зробив все можливе, аби домогтися амністії для своїх друзів, з якими воював на сході України. Його організація ще з початку минулого року почала  ухвалення закону "Про амністію у 2016 році", у який вперше включили пункт про звільнення від кримінальної відповідальності учасників АТО. "Закон позитивний. Це розвантажить пенітенціарну систему. На амністію чекають багато людей", - каже представник Харківського правозахисної групи Олександр Павліченко. 

Амністія допоможе

Сергій Бондар пояснює, що дехто з його друзів нині перебувають у слідчих ізоляторах або за ґратами в українських в'язницях, оскільки у 2014 році, коли почався конфлікт на Донбасі, бійцям добровольчих батальйонів та військовим Збройних сил України (ЗСУ) довелося воювати в неоднозначних умовах. "Частина місцевого населення на контрольованих українським урядом територіях були прихильниками сепаратиських ідей, тому робили все, аби дискредитувати українських військових чи добровольців, використовуючи закони України", - каже Сергій Бондар.

Для Бондаря акція лобіювання закону про амністію почалась з ув'язнення його друга Дмитра Іващенка, який служив у батальйоні спецпризначення МВС України "Гарпун". Влітку 2015 році батальйон Іващенка виконував поставлене керівництвом завдання - проводив "профілактичні розмови" з прихильниками сепаратиських ідей у селищі Станиця Луганська в Луганській області, яке контролює українська сторона. Як розповідає Бондар, під час одного з таких рейдів дружина керівника штабу сепаратиських формувань, який воює на боці самопроголошеної "ЛНР", звинуватила Дмитра Іващенка в розбійному нападі та пограбуванні, поскаржившись у прокуратуру України. За цією заявою Іващенка затримали українські правоохоронці. Як каже Бондар, звинувачення жінки щодо Іващенка не підтвердились, однак судовий процес з розгляду його справи триває до цих пір. "Закон про амністію допоможе таким, як Дмитро Іващенко, бути вільним і не доводити комусь, що він вчинив не правильно", - пояснює активіст "Спілки ветеранів війни з Росією".

Прихована загроза

Востаннє Україна амністувала засуджених у 2014 році. Тоді традиційно звільнили від покарання неповнолітніх, батьків, які мають дітей віком до 16 років, інвалідів, хворих на туберкульоз або онкологічні захворювання, пенсіонерів. Нині ж до цих категорій додали  учасників бойових дій, осіб, "які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції".

"Особа повинна мати посвідчення учасника бойових дій, або зараз його оформлювати. Також дія цього закону поширюєтсья на засуджених добровольців, волонтерів, медиків. Утім, вони мають довести, що були на Донбасі", - повідомила DW член робочої групи від правозахисників з удосконалення закону "Про амністію у 2016", адвокат Тетяна Матяш. За її словами, протягом трьох місяців родичі засудженої особи мають передати до суду заяву-прохання про амністію з додатками вироку, а суд за прискореною формальною процедурою має її розглянути. Відповідно до закону засуджені звільняються від відбування покарання, однак не звільняються від відповідальності. Тобто потерпілі від їхнього злочину можуть отримати матеріальну сатисфакцію.

Законом про амністію передбачено, що від відбування покарання у вигляді позбавлення волі або від не пов'язаних з ув'язненням покарань можуть бути звільнені особи, які скоїли умисний злочин, що не є тяжким або особливо тяжким, або скоїли з необережності злочин, який не є особливо тяжким. У цілому за ці злочини передбачається покрання у вигляді позбавлення волі не більше, ніж на п'ять років.

Водночас до військовослужбовців застосовується більш широка амністія. Якщо вчинений злочин не спричинив смертельні наслідки, військовослужбовців звільняють від більш тяжких злочинів, за які передбачено до 10 років ув'язнення.  Матяш ставиться до цього положення критично. "У цьому закладена небезпека, бо амністія розповсюджується на злочини, вчинені до часу набрання законом чинності. Тобто йдеться про злочини, які могли бути скоєні як до початку служби в армії чи добровільному батальйоні, так і після служби. І розбій, і грабежі потрапляють під амністію, і є ризик того, що армія криміналізується, бо люди йтимуть служити з розрахунку, що їх там все одно амністують", - наголосила Тетяна Матяш.

Політична небезпека

Активісти, які лобіювали ухвалення закону про амністію, збентежені, чому Петро Порошенко так довго зволікав з  остаточним підписанням документу, і ті, хто мав шанс вийти на волю ще минулого року, будуть звільнені від покарання лише зараз. В адміністрації президента України (АП) причини такого зволікання не оприлюднюють. Натомість Тетяна Матяш зізнається, що під час одного з засідань робочої групи з представник АП пояснив сумніви президентської команди.

"Як я зрозуміла, президент побоюється, коли ми вийдемо на якісь політичні перемовини про повернення захоплених територій Донбасу, йому доведеться більш широку амністію застосовувати і до тих, хто брав участь у збройному конфлікті з боку "ЛНР/ДНР". Є ризик, що на нього тиснутимуть з боку Росії, а суспільство ж в Україні не сприйме такої ", - каже Матяш. 

Вона також вважає, що закон з широкою амністією для військових та добровольців є міною сповільненої дії, яка може "розірватися" в найнезручніший для України час. Натомість Сергій Бондар запевняє, що разом з авторами закону" Про амністію у 2016 році" вивірили кожне слово, аби ним не скористалися прихильники сепаратиських ідей.

Джерело:

Источник: ПСПУ

  Обсудить новость на Форуме