Yota

19:15 13.07.2017 | Все новости раздела "Ліберально-демократична партія України"

Яків Гольденберг: Короткий звіт про участь у конференції

Дводенна конференція "Права людини в Україні: точка відліку" була присвячена солідному дослідженню "Що українці знають і думають про права людини".

Могло видатися, що уявлення щодо якісно виданого звіту, і ще дубльованого на флеш-накопичувачі, складеться досить швидко, і подальше довге обговорення не дуже потрібно. Насправді, окрім вивчення результатів опитувань, було цікаво спілкуватися з різними молодими й активними людьми, зрозуміти, як працюють "грантоїди", зрозуміти їхню психологію, аполітичну чи політичну.

Що ж таке ПРООН? Це агентство Організації Об'єднаних Націй, представництва якого в різних країнах займаються питаннями сталого розвитку. Як ми бачили на попередній конференції стосовно Донбасу, сприяння відновленню постраждалих від конфлікту районів, підтримка переселенцівє пріоритетами ПРООН в Україні. Програма залучає різні інші міжнародні громадські та благодійні організації. ПРООН допомагає у відновленні інфраструктури, у підвищенні ефективності роботи місцевих органів влади,створенні робочих місць і стимулюванні підприємництва.
Агентство підтримує багато інших проектів. Наприклад, у Волинській області Проектом ЄС/ПРООН на конкурсній основі були відібрані об’єднані територіальні громади для створення центрів надання адміністративних послуг. Вартість проекту по створенню центру в одній із об’єднаних громад становила близько 1 млн. 286 тис. грн., з них кошти Проекту ЄС/ПРООН – 670 тис.грн., частка об’єднаної сільради – близько 560 тис.грн., а частка обласної ради – 50 тис. грн.

Цікаво, що ПРООН підтримало створення в Україні Академії краудфандингу для підприємців, які постраждали від конфлікту на Донбасі. Вже запущені їхні власні бізнеси на онлайн-платформі "Спільнокошт".

Стосовно самої конференції та її результатів. Ми не є утримувачами авторських прав, але можемо на запит наших колег надіслати звіт електронною поштою.

Що цікаво. Я звертав увагу останні роки, що на різних досить важливих заходах, економічних та інших громадських, я як людина політична переважно був один. Не було, або майже не було ні керівників, ані партійців інших партій. Навіть на конференції, де обговорювались питання реформування партій (). Може, їх не запрошують?

Депутати (окрім тих, кого запрошують на участь у панелях) знаходяться у своїй реальності, керівники парламентських фракцій – у своїй, голови партій – аналогічно. Позапарламентські партії взагалі зайняті виживанням з перервами на боротьбу з НАЗК, яке взагалі не повинно мати до них ніякого стосунку. Я теж мучаюсь із цим, але все ж треба бути в курсі справ, що діється в країні, не тільки на підставі свого досвіду або ж з Інтернету.
Тому була моя певна реакція і виступ з місця. Отже, проект вивчав думки не тільки представників певних страт, але й цільових груп та підгруп, таких, як журналісти, держслужбовці, судейські, силовики, вчителі, правозахисники та т.п. (до речі, такої субгрупи, як «прокурорські», не було). І от одна з учасниць зауважує, що от у політиків узагалі права людини не є пріоритетом. Я спочатку подумав, що не вдалося виділити таку субгрупу, наприклад, як депутати ВРУ, бо вони не хотіли відповідати на питання анкети. Їх-то і вважають політиками, а інших – ні. Але було сказано і про партії, що їхніх позицій не видно.

Тут-то я і виступив з такою думкою, що, можливо, попередньо, автори проекту не знайомилися з програмами партій, і не знають, хто відстоює права, а хто ні. Потім не робили відповідне опитування.

Із зворотньої реакції я зрозумів, що просто парламентські загальновідомі партії, у першу чергу через засоби масової дезинформації, вже не піаряться на цій темі. А про інші партії автори проекту не знають і не збиралися взнавати. Я розумію, що парламентські партії у своїй діяльності дійсно швидко забувають про права тих людей, до яких кожен з лідерів безпосередньо не має відношення. Але якщо вже є певна постановка щодо партій при створенні проекту, то не треба говорити про неувагу партій взагалі до цієї тематики.

І наостанок. Бачимо стан справ з правами людини та їхнім сприйняттям, у тому числі й активістами проекту. Знаємо, як діє на цей стан проблематика війни. Безумовно, безпосередня конкретна робота на цій ниві належить громадським організаціям та громадським активістам. Організація політична має відповідні її напрямку програмні засади та політично підтримує або не підтримує рух України до розуміння та реалізації прав людини. Наша позиція відома, і її треба доносити до громадськості не тільки на сайті партії та особисто у Фейсбуці, а й постійно у нашій щоденній діяльності.

Источник: Ліберально-демократична партія України

  Обсудить новость на Форуме